Основними чинниками, які визначають існування і поширення сухопутних тварин, є температура, вологість, сонячне світло, рух повітря, атмосферний тиск, рослинний покрив. Якщо вид витримує значні коливання температури, його вважають евритермним; якщо вузькі — стенотермним. Більшість евритермних видів — мешканці помірних кліматичних зон. Серед стенотермних є термофільні (теплолюбні) види (терміти, тропічні птахи, антилопи), і термофобні — холодолюбні (білий ведмідь, вівцебик, багато комах тундри і альпійського поясу гір). Оскільки повітря може містити в собі більшу абсолютну кількість вологи, чим воно тепліше, то один і той самий відсоток відносної вологості відповідає в жарких країнах значно більшому абсолютному вмісту водяної пари, ніж у холодних. Тварини по-різному реагують на вміст вологи у повітрі. За цим критерієм їх поділяють на такі групи: сухолюбні — ксерофіли, вологолюбні — гігрофіли, ті, що живуть в умовах помірної вологості — мезофіли. Чималий вплив на поширення та життєдіяльність тварин справляє кількість опадів. Він може бути опосередкованим, оскільки від кількості опадів природно залежить вологість ґрунту та повітря, або прямим. До кліматичних чинників, які істотно впливають на поширення тварин, належить вітер. Для океанічних островів типові безкрилі комахи, оскільки це зменшує ризик опинитися в морі. Оскільки немає літаючих комах, то нема і рукокрилих, які ними живляться. Трубконосі птахи (альбатроси, буревісники, фрегати) живуть у районах з постійними вітрами. Розрізняють тварин тінелюбних і світлолюбних. Шкірні покриви світлолюбних дуже пігментовані. Світло впливає на активність тварин. Через це серед них розрізняють денні і нічні форми. На існування тварин значною мірою діє довжина світлового дня (фотоперіод). Завдяки довгому полярному дню перелітні птахи Крайньої Півночі встигають за короткий час вивести і вигодувати пташенят. Короткий зимовий день не дає можливості навіть холодолюбним видам отримати достатньо корму, і вони змушені відкочовувати на південь. Поширення сухопутних тварин залежить також від фізичної структури, хімізму, вологості ґрунту. Усі ці чинники називають едафічними.
