АДАПТАЦІЇ – це особлива форма відображення системами впливів зовнішнього та внутрішнього середовища, що полягає у встановленні динамічної рівноваги (стаціонарного стану), тобто це специфічні властивості живих організмів, які можуть забезпечити виживання і розмноження організмів у конкретних умовах середовища. Внаслідок цього адаптації виявляються відносними. Це означає, що адаптації до одного типу середовища існування зовсім не обов'язково залишаться пристосуваннями в інших умовах. Важливою особливістю адаптацій є те, що вони можуть формуватися на будь яких стадіях онтогенезу особин. Оптимальна збалансованість відповідних процесів забезпечується не окремими адаптаціями організмів до окремих факторів довкілля, а цілісною системою пристосувань до всього комплексу умов абіотичних і біотичних факторів середовища. Для виникнення адаптацій необхідна наявність елементарного еволюційного матеріалу (спадкова мінливість) і спільна дія еволюційних факторів (мутаційний процес, популяційні хвилі, ізоляція, природний добір). Появу в популяції вдалого фенотипу ще не можна вважати адапта цією. Про неї говорять лише після виникнення спеціалізованої ознаки у більшості особин популяції чи виду. Якщо їх поява забезпечує надійний захист від елімінації, на них починає діяти стабілізувальний добір, спрямований на стійке закріплення ознаки у генотипі. Головною особливістю прогресивної еволюції є поява життєвих форм, які пристосовані до все ширшого діапазону умов, тобто пройшли у своєму філогенетичному розвитку численні біфуркації. Формування таких універсальних організмів зумовлюється тим, що у кожній біфуркаційній точці реалізується лише найдосконаліший – із безлічі можливих – варіант. Із цим пов'язане й основне протиріччя біологічної еволюції – з одного боку, організми не можуть існувати поза середовищем, а з іншого, – вони мов би звільнюються від цієї залежності, досягаючи здатності жи ти у все більш різноманітних умовах. Генеральний шлях вирішення цього протиріччя полягає у поступовому відокремленні організмів від зовнішнього середовища за рахунок формування мультифункціональності більшості систем організму. Приклади адаптацій: для захисту яєць, личинок, пташенят особливо важлива покровительственная забарвлення. У відкрито гніздових птахів (глухар, гага, тетерев) самка, що сидить на гнізді майже не відрізняється від навколишнього фону. Відповідає фону і пігментована шкаралупа яєць. Цікаво, що у птахів, що гніздяться в дуплі, самки нерідко мають яскраве забарвлення (синиці, дятли, папуги). Дивна подібність з гілочками спостерігається у паличників. Гусениці деяких метеликів нагадують сучки, а тіло деяких метеликів - лист. Тут забарвлення поєднується з протекційною формою тіла. Коли паличник завмирає, то навіть з близької відстані важко виявити його присутність - настільки зливається він з навколишньою рощею. Цікаві приклади адаптації пов'язані з мімікрією (від грецького мімос - актор). Деякі беззахисні і їстівні тваринні наслідують видів, які добре захищені від нападу хижаків. Наприклад, деякі павуки нагадують мурах, а осоподібні мухи зовні схожі з осами. Класифікація адаптацій: Класифікація адаптацій за механізмом дії 1)фізіологічні (функціональні). До них відносять пристосування до нестачі води або несприятливої температури, різні модифікації фото синтезу, алелопатичні взаємодії рослин тощо; 2)складні – прикладом таких адаптацій можуть слугувати складна будова ока та ловчого апарату комахоїдних рослин тощо;3)засоби активного захисту. Це можуть бути роги, ікла, виділення отруйних речовин тощо; До пристосувального забарвлення відносять маскування та мімікрію. Терміном "маскування тварин" об'єднують усі варіанти різноманітного забарвлення і форми тіла, котрі – спільно з відповідною поведінкою – роблять їх менше помітними на фоні зовнішнього середовища. Це досягається декількома способами, згідно з якими виділяють такі модифікації пристосувального забарвлення: МІМІКРІЯ становить собою наслідувальну подібність незахищеного виду із захищеним або неїстівним. Вона характерна як для тварин, так і для рослин. У тварин вона виражається у зовнішній подобі до неїс тівних предметів середовища (камінці, гілочки тощо). Таке явище має власну назву – мімізія. Наприклад, яйця куликасороки нагадують галь ку, морські коники та рибипилки схожі на водорості. Особливо добре мімізія розвинена у комах. Класифікація адаптацій за походженням: 1)Преадаптивні зміни являють собою потенційні адаптаційні явища, які виникають раніше, ніж зміняться умови існування, котрі зроблять їх пристосуваннями.
