Видоутворення — еволюційний процес утворення нових біологічних видів.
Алопатричне видоутворення викликається розділенням ареалу виду на кілька ізольованих частин. На кожну таку частину відбір може діяти по-різному, а ефекти генетичного дрейфу і мутагенезу відрізнятимуться. Тоді з часом в ізольованих частинах накопичуватимуться нові генотипи. Особини в різних частинах раніше єдиного ареалу можуть навіть змінити свою екологічну нішу. При таких історичних процесах ступінь розбіжності груп може досягти видового рівня. (н-к. підвиди великої синиці). Симпатричне видоутворення пов'язане з розбіжністю груп особин одного виду, мешкають на одному ареалі за екологічними ознаками. При цьому особини з проміжними характеристиками виявляються менш пристосованими. Групи, що розходяться, формують нові види. Цей тип видоутворення може протікати кількома способами:1) виникнення нового виду при швидкій зміні каріотипу шляхом поліплоїдизації. Відомі групи близьких видів, зазвичай рослин, з кратним числом хромосом. 2) гібридизація з подальшим подвоєнням числа хромосом. Зараз відомо багато видів, гібридогенне походження і характер генома яких вважається експериментально доведеним. 3)виникнення репродуктивної ізоляції особин всередині спочатку єдиній популяції в результаті фрагментації або злиття хромосом і інших хромосомних перебудов. Цей спосіб поширений і у рослин і у тварин. Особливість симпатричного шляху в тому, що він приводить до виникнення нового виду, завжди морфологічно близького до початкового. Лише у разі гібридогенного виникнення видів з'являється нова видова форма, відмінна від кожної з батьківських.
