Всі сучасні породи свійських тварин і сорти культурних рослин є результатом творчої діяльності людини, яка застосувала з цією метою особливий метод, названий Дарвіном штучним добором. Однією з особливостей свійських організмів, за Дарвіном, є те, що їм притаманні ознаки, корисні для людини і вони задовольняють її певні потреби. Ч.-Р. Дарвін виокремив кілька принципів, які дають змогу оцінити штучний добір як справді творчу причину еволюції культурних форм.
Більшість свійських тварин та окультурених рослин корисна в господарсько-економічній діяльності тим, що вони доставляють їжу і сировину для промисловості, менша частина слугує для розваг (спортивні коні, голуби, декоративні квіти), охорони та полювання (собаки). Виходячи з цього, першим принципом штучного добору та метою здійснення є його корисність для людини.
Проте, на думку Ч.-Р. Дарвіна, неможливо, щоб усі свійські форми виникли одразу корисними і досконалими: це результат тривалої діяльності людини, яка використовує цінні для неї ознаки у своїх інтересах. Саме в поступовому посиленні корисних ознак через добір їх носіїв (особин) у низці поколінь полягає другий принцип штучного добору.
Умовами ефективності добору є збереження особин, у яких найкраще виражені корисні ознаки, і їх наступне розмноження суворій ізоляції від інших, менш якісних. У чистопородному та чистосортовому розведенні та ізоляції полягає третій принцип здійснення штучного добору.