Суспільно - політична ситуація в Україні зумовила формування нового підходу до визначення співвідношень "релігія-політика", "церква-політика". У нас ще донедавна вважалося, що оскільки релігія і церква є відокремленими від держави, то вони не мають ніякого відношення до політики, до суспільно-політичного життя. Але відокремлення церкви від держави ще не є свідченням її відмежування від суспільства і політики. Важливо зрозуміти те, що релігія ніколи не зводиться до віри в Бога чи до відправлення релігійних обрядів. Релігія по-новому пояснює світ, регулює взаємовідносини між людьми.
Соціально-політичні та організаційні питання взаємодії в нашому суспільстві держави та релігійних організацій, їх господарська, благодійницька, культурно-просвітницька діяльність відображена в ст.35 Конституції України та Законі України "Про свободу совісті та релігійні організації."
Україна - поліконфесійна держава. Головним її віровченням є християнство - одна з найбільш розповсюджених релігійних течій сучасного світу. Сьогодні в Україні функціонують три незалежні православні церкви: Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ), Українська Православна Церква Київського патріархату (УПЦ-КП), Українська Православна Церква (УПЦ). Окрім цього, в Україні діють також самостійні Греко- і Римо - католицькі церкви (УГКЦ і РКЦ).
Основні напрямки участі церкви у суспільно – політичних процесах України: виховання поваги та терпимості до різних поглядів, почуттів, вірувань. Сприяння розвитку українських тенденцій, звичаїв, культури, мови; функціонування в якості елемента політичної системи українського суспільства; захист суспільно – політичного ладу; участь в масових суспільно – політичних акціях; вплив на ставлення парафіян до суспільства; формування та пропаганда суспільно – політичних аспектів релігійних теорій; активізація зусиль у розв’язанні міжконфесійних і міжцерковних конфліктів.
На початку 90-х pp. активізувалася міжконфесійна боротьба, яка загострила політичний характер релігійного чинника. За активного сприяння української держави Президента України і у зв'язку з наближенням двотисячолітнього ювілею християнства останнім часом пошуки загальноприйнятних компромісів і подолання міжконфесійних суперечностей в українському православ'ї дещо активізувалися. Однак процес зближення позицій, а тим більше створення Єдиної Помісної Церкви в Україні залежить від доброї волі усіх, хто в цьому бере участь, від їх бажання піти на компроміс.
