Неоконсерватизм формується в середині 70-х pp. XX ст. Він виникає у результаті перегляду ідей, цінностей класичного консерватизму та лібералізму, і можна вважати, що він є їх своєрідним синтезом. Неоконсерватизм є потужною ідеологією у багатьох державах: республіканці у США, торі у Великобританії, голісти у Франції, християнські демократи у Італії, ФРН та ін. Неоконсерватори роблять акцент на таких тезах:
1) необхідність обмеження індивідуалізму сучасної людини;
2) необхідно зміцнювати політичну та духовну єдність нації,
зберігати її самобутність.
Основні ідеї неоконсерватизму:
• необхідне формування сильної влади, збереження в суспільстві сильної позиції держави;
• допуск до політичної влади можуть мати тільки представники елітних прошарків суспільства;
• сила державної влади - в її професіоналізмі та моральності;
• у міжнародних відносинах на першому плані повинні бути національні інтереси, насамперед, економічна зацікавленість;
• тільки ринкові відносини ведуть до реального розвитку суспільства та людини;
• свобода та рівність несумісні;
• класична демократія - нездійсненна або шкідлива, необхідне поєднання демократії та влади еліт;
• головне право особи - право мати власність і вільно розпоряджатися нею.
