Одним із головних різновидів сучасного руху є феміністичний. Феміністські рухи не були відокремлені від інших суспільних рухів. Перші значні феміністські рухи виникли в середині ХІХ ст.. Сучасний жіночий рух в широкому розумінні означає різноманітність форм боротьби жінок за свої права і інтереси. Це – спільні дії різних соціальних, демографічних, національних жіночих груп, об’єднаних єдиною метою, спільними духовними цінностями. Політизація українського жіноцтва викликана об’єктивними причинами:
- Усвідомленням жінками свого становища, що поступово та неухильно призводить до зміни змісту та структури потреб жіноцтва.
- Існуванням основних соціальних протиріч між правом жінок на рівність в суспільстві, на роботі, в сім’ї та його реалізацією. Дискримінація жінок у різних сферах суспільно-політичного життя зберігається.
- Ігноруванням інтересів жіноцтва, як з боку держави, так і різних громадсько-політичних об’єднань.
Зараз в Україні існує понад 40 жіночих об'єднань, громадян їх діяльність різноманітна: соціальна реабілітація жіноцтва, відродження національної культури та традицій, професійна перепідготовка жінок, захист інтересів пенсіонерів, подолання наслідків аварії на ЧАЕС, встановлення зв’язків із світовою жіночою громадськістю.
В масштабах країни широку підтримку отримали Союз українок, Спілка жінок України, Міжнародна благодійна федерація ділових жінок «Либідь». В кінці 1990-х рр. в Україні активно проходив процес оновлення і органіїаційного оформлення дитячих та молодіжних організацій. Відновлення молодіжного руху розпочалось в нових соціально-політичних умовах, але з урахуванням досвіду попередніх поколінь. Виділяють три періоди у його становленні: Перший період розпочався з виникнення неформальних груп і об’єднань. З’явилися “панки”, “хіппі”, “рокери”, “металісти” тощо, які об'єднувались на основі спільного інтересу, дозвілля, захоплень. Це був своєрідний протест молоді проти формалізму в роботі комсомолу як монопольної на той час молодіжної організації.
Друїий період становлення молодіжною руху в Україні характеризується все більшою політизацією, що знайшла свій прояв у період виборів до Верховної Ради України весною 1990 року. У Київському національному університеті ім. Т. Шевченка у грудні 1989 р пройшов установчий з'їзд Української студентської спілки, на якому було затверджено статут і програмну декларацію спілки. В Івано-Франківську в травні 1990 р відбувся перший Всеукраїнський установчий з’їзд Спілки української молоді. У квітні 1991 р. пройшов установчий з'їзд української молодіжної організації “Пласт"
Третій етап розвитку молодіжного руху пов'язаний з розмежуванням питання про необхідність об’єднання зусиль з вирішення соціальних проблем, що хвилюють молодь, більш активного залучення молоді у міжнародний молодіжний рух.
