Першим, хто відкрито заявив колоніальний статус України у складі Російської імперії та право українського народу на самовизначення був М Міхновський. На його думку, "державна самостійність є головною умовою існування нації". М. Міхновський пропонував йти до незалежності протореними шляхами західних країн, використовуючи творчі потенції націоналізму європейського типу. Саме М. Міхновському належить максималістське гасло: "Україна - для українців!". Як зазначає М. Горєлов, брошура М. Міхновського "Самостійна Україна" " У цій праці чітко поставлено питання про незалежну українсі ку державу, публічно заявлено про законне право українського народ самостійно вирішувати свої проблеми.
У політичній думці 20-30-х рр. XX ст. можна виділити кілька напрямків зокрема, консервативний (В. Липинський, С. Томашівський), національно- державницький (С. Дністрянський, В. Старосольський), національно-дер жавницький з націоналістичним аспектом (Д. Донцов, М. Сціборський).
В. Липинський? є одним із авторів доктрини українського консерватизму, суть якої зводиться до таких основних положень:
-політичним ідеалом для України є спадкова монархія, очолював гетьманом як символом української національної ідеї;-особливий політичний режим влади класократія;-суть класократії полягає у пануванні активної меншості (аристократії), що складається із кращих (за духом, здібностями, активністю) людей;-реалізація доктрини консерватизму детермінується поширенням кон сервативної ідеології, християнської релігії та солідаризму;-в центрі доктрини є концепція хлібороба-власника, з якої випливає що монархія - це трудова держава, оперта на організацію трудових, продукуючих класів, насамперед, на хліборобський клас.
Політичне кредо В. Липинського - "до української нації через українсь ку державу". Держава для нього - це найдосконаліша, найвища форц організації всіх духовних і матеріальних сил нації.
Д. Донцов увійшов в історію української політичної думки як автор ідеології "інтегрального" (чинного) націоналізму. Підставами українсь кого націоналізму, на його думку, були:-вольовий принцип;-постійне прагнення до боротьби за незалежність;-романтизм і фанатизм у національній боротьбі;-синтез національного та інтернаціонального;-необхідність виховання нової політичної еліти;-орієнтація на примус у процесі боротьби за незалежність.
Український правник, політолог С. Дністрянський відомий як автор проекту конституції ЗУНР, а також праць "Загальна наука права й політики", "Погляд на теорії права і держави", "Нова держава" та ін С. Дністрянський підкреслював значення природних умов для національного самовизначення.
