Політично-філософські вчення про державно-владні відносини набули найповнішого виразу у працях І. Канта, Й. Фіхте, Г. Гегеля.
І. Кант найбільш повно обгрунтував політичну доктрину лібералізму і є одним із перших творців концепції правової держави. Держава, за Кантом, базувалася на принципі поділу влади на верховну, виконавчу та судову. "Верховною" він називає владу, яка продукує закони і належить "колективній волі народу”. Виконавча влада має підпорядковуватися законодавчій. Основними видами політичного устрою, історичних видів влади були: автократія, аристократія та демократія. Кант надавав перевагу першому виду. Його ідеалом була конституційна монархія. Благо і призначення держави полягає у досконалому праві, у найбільшій відповідності устрою та режиму влади принципам права. Народ не має права на повстання, а лише на пасивний опір.
Й. Фіхте підтримував концепцію природного права та суспільного договору. Він виступав проти деспотизму монархів, і вважав, що лише загальна воля народу є ядром законодавства і визначає межі впливу держави. Державу Фіхте розглядає як тимчасовий інститут, який є умовою та засобом забезпечення безпеки, організації виробництва, науки, освіти та виховання людей. Держава є злом і її має замінити моральність. Після зникнення держави, на думку Фіхте, встановлюється природний стан людини, який відповідатиме її справжній природі та призначенню.
Г. Гегель був прибічником спадкової монархїі, яка обмежена законами. Він є одним із родоначальників ідеї громадянського суспільства, яке розумів як систему суспільних інститутів, які виступають посередниками між державою та
індивідом, захищають інтереси громадян та їх груп на державному рівні. У молоді роки Гегель вважав, що “не існує ідеї держави, бо держава є щось механічне...”, виступав за необхідність подолання засилля держави, а у зрілому віці мислитель вже схвалював ідею держави. Державу (“дійсність моральної ідеї”) він трактував як організацію, що є основою громадянського суспільства і розв’язує суперечності між його членами. “Метою держави є всезагальний ... інтерес”. В основі права, на його думку, лежить свобода окремої людини.
