Цицерон. Визначав державу, як справу надбання усього народу. Наголошував, що “народ - не будь-яке об'єднання людей, зібраних разом якимось чином, а об’єднання людей, пов’язаних між собою згодою в питаннях права та спільністю інтересів”. Тобто держава є узгодженим правовим спілкуванням громадян.
Сенека. Відстоював ідею духовної свободи всіх людей незалежно від їх місця в суспільстві. Не заперечував проти рабства, але захищав людську гідність раба, закликав до гуманного ставлення до цієї верстви.
