Термін «політика» походить від давньогрец. слова «polis»-місто. Мета політики: забезпечення панування одних суспільних груп над іншими. Засоби політики: сила, мораль, право. Призначення політики: на основі спільних інтересів об’єднувати всі верстви суспільства для вирішення важливих державних завдань.
Структура політики: 1)політичний інтерес-усвідомлене джерело політичної поведінки, яке спонукає людей до постановки певних політичних цілей та здійснення конкретних дій; 2)політичні відносини-виражають стійкі зв’язки між громадянами і державою; 3) політична організація-відображає роль інститутів політичної влади як центрів управління суспільних процесів; 4)політична свідомість-виражає сутність усвідомлення суб’єктами політики законів і тенденцій розвитку політичної дійсності; 5)політична діяльність-виступає різновидом соціальної активності суб’єктів, дії яких відбивають реалізацію ними своїх політичних статусів.
Види політики: 1)за сферою впливу-економічна, соціальна, культурна; 2)в залежності від масштабів-зовнішня і внутрішня; 3)за суб’єктом політики-державна політика, політика партій, політика суспільних організацій; 4) за метою-політика нейтралітету, політика відкритих дверей, політика компромісів;
Функції політики: 1)управління-розробка основних напрямків розвитку; 2) прогностична – створення перспективних моделей майбутнього стану політичної системи; 3)ідеологічна-розробка певного суспільного ідеалу; 4)виховна-включення індивідів у політичне життя; 5)інтеграції-об’єднання різноманітних груп суспільства, довкола певних ідей; 6)інноваційна-створення нових форм соціальної організації життя; 7)мобілізаційно-організаційна–стимулювання ресурсів для ефективного вирішення суспільних завдань.