Гетерозис-підвищення продуктивності гібридів порівняно з батьківськими формами. Термін у 1911р. запропонував Шелл для позначення прояву високої гібридної сили нащадків,одержаних від схрещування різнорідних батьківських форм. Гетерозис виявляється в першому поколінні ,а в наступних різко падає. Найбільш виражене явище гетерозису при віддаленій гібридизації та схрещуванні форм з різною плоїдністю. Явище гетерозису використовується у виробництві кукурудзи, соняшнику,цукрових буряків та інших культур. У сільськогосподарських тварин і оброблюваних рослин гетерозис нерідко приводить до значного підвищення продуктивності і врожайності. Вивчення гетерозису вимагає застосування фізіологічних і біохімічних методик ,що дозволяють знайти тонкі відмінності між гібридами і вихідними формами.
Існує кілька теорій гетерозису. 1-теорія домінування- гетерозис обумовлений дією сприятливих домінантних факторів,які накопичені у групах зщеплення гібрида,і забезпечують гетерозиготам деяку перевагу над гомозиготами. 2-теорія гетерозиготності згідно неї надвисока гібридна сила у гібридних нащадків обумовлюється перевагами гетерозиготного стану генів над гомозиготами.
Для використання гетерозису з практичною метою застосовуються міжсортові схрещування гомозиготних сортів самозапильних рослин,міжсортові схрещування самозапилених ліній перехреснозапильних ліній рослин і сортолінійні схрещування. Використання гетерозису в рослинництві - важливий прийом підвищення продуктивності рослин. Урожай гетерозисних гібридів на 10-30% вище, ніж у звичайних У тваринництві явища гетерозису спостерігаються при гібридизації, міжпородному і внутріпородному схрещуванні і забезпечують помітне підвищення продуктивності с.-г. тварин.