Близнюковий метод– метод порівняння досліджуваних ознак у близнят – увів у генетику Ф.Гальтон (1875). Близнятаминазива¬ють нащадків однієї матері, які сумісно розвивались і з’явились у процесі одних пологів. Близнята бувають монозиготні (МБ), тобто однояйцеві, і дизиготні (ДБ), тобто різнояйцеві. Монозиготні– бли¬знята, які розвинулися з однієї зиготи внаслідок поділу її на 2, 3 і більшу кількість зародків. Вони мають ідентичні генотипи, завжди однієї статі і дуже схожі один на одного. Дизиготні– близнята, які розвинулися в одній вагітності з різних зигот. Вони можуть бути я к одностатеві, так і різностатеві, мають приблизно 50 % однакових генів і схожі один на одного не більше братів і сестер, які народилися в різний час.
Частота народження близнят у різних країнах дорівнює при¬близно 1 на 86-88 пологів. Монозиготні близнята народжуються рідше, ніж дизиготні.
Близнюковий метод найчастіше застосовують для:
1) оцінки спів¬відносної ролі спадковості і середовища в розвитку ознаки;
2) вста¬новлення спадкового характеру ознаки;
3) визначення експресивно¬сті і пенетранності гена;
4) встановлення ефективності впливу на організм таких зовнішніх факторів, як лікувальні засоби, виховання, навчання.
Для встановлення монозиготності чи дизиготності запропонова¬но ряд методів:
1) полісимптоматичний метод – вивчення симптомів фенотипу (пігментація волосся, очей, шкіри і т.д.) 2) портретна ідентифікація;
3) анкетний метод (анкета мі¬стить 12 запитанняь для близнюків і 4 – для батьків);
4) імунологічні методи.
Для визначення ролі генотипу чи умов середовища порівнюють конкордатність партнерів за ознаками. Пару близнят називають конкордантною, якщо досліджувана ознака вияв¬ляється в обох партнерів, і дискордантною, якщо досліджувана ознака є лише в одного з них. Чим вище конкордантність, тим більшу роль у розвитку ознаки відіграє спадковість. Такі ознаки, як колір очей і волосся, групи крові повністю визначаються генотипом. Збіг значень конкордантності в парах моно- і дизиготних близнят свідчить про переважне значення в розвитку ознаки факторів сере¬довища, як це має місце при деяких інфекційних захворюванняхЗа ступенем конкордантності можна визначити природу хворо¬би(спадкова чи неспадкова). Так, вивчення хвороби Дауна в близнят показало, що захворювання пов’язане із зміною генотипу: якщо один з монозиготних близнят хворів на хворобу Дауна, то й інший теж хворів на неї. У дизиготних близнят переважно хворів один з них, інший був здоровим. Пізніше цитологічними дослідженнями було доведено, що хвороба Дауна пов’язана із зміною генотипу, тобто має спадкову природу.
