До факторів, які змінюють генетичну структуру популяції відносять:
а) Добір (природній і штучний). В результаті дії якого змінюється частота алелей та генотипів і відбувається порушення генної рівноваги. Вплив природного добору полягає в підвищенні пристосованості організмів до різних умов життя. Показником пристосованості є рівень інтенсивності розмноження і виживання особин певного генотипу, який супроводжується високим рівнем відтворення. Вплив штучного відбору відбувається на ті ознаки, які мають продуктивне значення для людини.
б) Вплив мутаційного прогресу. Поява нового мутантного гена викликає зміну частоти вихідного гена. Наприклад ген А змінюється під час мутації в ген а, а це знижує частоту алеля А. Мутації серед організмів мають адаптивне значення для популяції. Доля мутантного гена в популяції залежить від його стану (домінантний або рецесивний), від характеру його дії (летальної, напівлетальної, нейтральної), від характеру змін викликаних мутантним алелєм (морфологічних, біохімічних). В цьому якраз і полягає тератогенний вплив факторів середовища (наприклад, іонізуючого випромінювання, а також дії хімічних речовин).
У великих популяціях мутантний рецесивний ген довше зберігається в гетерозиготному стані, а в малих популяціях він скоріш опиняється в гомозиготному стані, що обумовлено дією відбору, який або елімінує генотипаа або зберігає його.
в) Генетичний вантаж. Який складається з прихованих рецесивних генів в гетерозиготах Аарозповсюджених в популяції. Він має подвійний вплив на популяцію. З одного боку, це приховане джерело генетичної мінливості, яка необхідна популяції для можливості безперервного пристосування до середовища; здругого – може погіршувати пристосованість особин в результаті дії летальних алелей і зниження життєздатності і плодючості особин (тобто виникають зміни несумісні з життям: наприклад, атрезія ануса поросят, а взагалі описано більше 300 генетично обумовлених аномалій, заважаючи або несумісних з життям).
г) Дрейф генів. Це процес, який спостерігається в ізольованих популяціях при обмеженій чисельності їх членів (менше 500 ос.). На фоні мало чисельності особин відбувається вплив випадкових причин на частоти алелей.
д) Вплив міграції особин, тобто перехід особин з однієї популяції в іншу. Що стосується як природних, так і культурних популяцій і викликає усереднення концентрації алелей, а швидкість цього процесу прямо пропорційна чисельності мігруючих особин, тобто чим більша міграція особин, тим більше усереднення концентрації алелей.
є) Вплив схрещування і інбридингу. Будь-яке схрещування сприяє утворенню гетерозиготних генотипів і включенню в популяцію нових алелей і генотипів; при цьому відбувається зміна частот алелей, змінюється структура генотипів і їх співвідношення, втрачається генна рівновага, підвищується комбінативна мінливість, особливо при схрещуванні контрастуючих між собою порід і сортів і при міжвидовому схрещуванні.
