. У 1908 р. Харді та Вайнберг незалежно один від одного дійшли висновку, що за певних умов менделівсь- кий механізм спадкування забезпечує постійність (із покоління в поко- ління) співвідношення генотипів у популяції для будь-яких частот алелів.
Таке співвідношення генотипів у популяції, яке здатне авто- матично зберігатись протягом нескінченно великої кількості поколінь, називають рівноважним співвідношенням генотипів, а явище під- тримання постійного співвідношення генотипів протягом поколінь ñ Розділ 8. Генетика популяцій 255 генетичною рівновагою. У розглянутому прикладі частоти генотипів вихідного покоління не перебували в стані рівноваги, але перейшли до рівноважного стану після першого ж панміктичного схрещування. Отже, співвідношення генотипів у популяції буде постійним про- тягом нескінченної кількості поколінь для будь-яких частот алелів. Ця закономірність, відома як закон Харді ñ Вайнберга, описує ключо- ву особливість популяцій ñ здатність до підтримання сталості частот генотипів (генетичної рівноваги). Закон Харді ñ Вайнберга виконуєть- ся тільки для ідеальних (менделівських) популяцій: нескінченно вели- ких панміктичних популяції диплоїдного виду зі статевим розмно- женням, при однаковій життєздатності всіх генотипів і відсутності інших факторів динаміки популяції ñ факторів, які змінюють частоти генотипів і/або алелів
Рівноважні співвідношення частот генотипів задаються піднесен- ням до квадрата суми частот алелів. Для двох алелів рівняння Харді Вайнберга має такий вигляд:
Повне домінування. У цьому випадку популяція складається з 2 фенотипових класів: домінантного і рецесивного., відбувається за умови що обидва класи мають однакову селективну цінність, відмість між ними контролюється моногенно 2 алелями аутосомноо гена.
За повного домінування гомозиготи АА та гетерозиготи Аа відно- сять до одного й того ж фенотипу, тому шляхом безпосереднього під- рахунку неможливо оцінити ані частоту гетерозигот, ані частоту але- лів. Це можна зробити на основі закону Харді ñ Вайнберга, припус-тивши наявність у популяції генетичної рівноваги. Зрозуміло, що в да- ному випадку реальні значення частот алелів можуть бути далекими від одержаних гіпотетичних. Знаходження частот згідно рівняння можливе 2 способами : 1) непрямий q=√ q2 1 – p=q
2) прямий q = Q+1\2 H
Быльш достовырним є прямий спосіб.
