Генотип – сукупність спадкоємних ознак і властивостей, отриманих особиною від батьків. А також нових властивостей, що з’явилися в результаті мутацій генів, яких не було в батьків. Генотип складається при взаємодії двох геномов (яйцеклітини й сперматозоїда) і являє собою спадкоємну програму розвитку, будучи цілісною системою, а не простою сумою окремих генів. Цілісність генотипу – результат еволюційного розвитку, у ході якого всі гени перебували в тісній взаємодії один з одним і сприяли збереженню виду, діючи на користь стабілізуючого відбору. Так, генотип людини визначає (детермінує) народження дитини, у зайця – біляка потомство буде представлено зайчатами, з насінь соняшника виросте тільки соняшник
Фенотип – сукупність всіх ознак і властивостей організму, що зложилися в процесі індивідуального розвитку генотипу. Сюди ставляться не тільки зовнішні ознаки, але й внутрішні: анатомічні, фізіологічні, біохімічні. Кожна особина має свої особливості зовнішнього вигляду, внутрішньої будови, характеру обміну речовин, функціонування органів, тобто свій фенотип, що сформувався в певних умовах середовища
Мінливість — різноманітність властивостей і ознак живих організмів. Термін «мінливість» означає також здатність організмів набувати нових морфо-фізіологічних або біохімічних ознак чи втрачати набуті. У такому розумінні М. протилежна спадковості. М., що виникла в природних умовах, називається природною, або спонтанною, а викликана в експерименті — штучною, або індукованою. Джерелами М. можуть бути комбінації та рекомбінації генетичного матеріалу, зміни структури гена або хромосоми, вплив умов навколишнього середо¬вища. Залежно від природи М. її поділяють на дві основні форми: генотипну, або спадкову, і фенотипну , або неспадкову. Генотипова М. пов’язана зі зміною генотипу і тому зберігається в поколіннях. Вона є наслідком різних змін ознак — мутацій (мутаційна М.) або результатом комбінацій ознак при схрещуванні організмів (комбінативна М.). При фенотиповій М. різноманітність особин виникає без змін генотипу і не зберігається при статевому розмноженні, якщо немає умов, у яких вона виникла. Одним з видів цієї М. є вікова, або онтогенетична, що виявляється у зміні всього комплексу морфо-фізіологічних та біохімічних ознак організму протягом його індивідуального розвитку.
Адаптація — пристосування, процес пристосування до мінливих умов зовнішнього середовища; пристосування будови і функцій організмів до умов навколишнього середовища .