Все розмаїття популяцій – є результатом мутаційних змін. Видатний генетик С.С.Четвериков вніс істотний внесок у доказ зв’язку генетики з еволюцією. Він показав, що перші елементарні процеси починаються в популяціях. Під генетичною структурою розуміють співвідношення в ній різних генотипів та алельних генів.
Добір позначається лише на неоднорідному, гетерогенному матеріалі, який складають сукупності живих організмів, що вільно розмножуються в природі. Такі сукупності В.Іогансена(Йогансен) назвав популяціями. Під терміном «популяція» розуміють сукупність особин біологічного виду, які вільно схрещуються між собою(панміксія), характеризуються певною природно-кліматичною зоною свого розповсюдження, та певною мірою ізольовані від інших популяцій цього виду. Популяція організмів з перехресним розмноженням обумовлює високу гетерозиготність нащадків. Створюється великий простір для комбінативної мінливості відповідно до законів Менделя. Тому такі популяції називають менделівськими. Розмноження шляхом самозапиленням веде до гомозиготації нащадків. Народжуються сукупності особин з однаковими генотипами(такі сукупності назив. біотипами). Кожна популяція сомо запилювачів складається із суміші біотипів. Якщо організми виявляють тенденцію до спорідненого розмноження(самозапилення, схрещування сибсів, тобто сестер з братами), то нащадки виявляються генетично однорідними. І будь-який добір у межах сукупноті однорідних особин, що походять від спорідненого розмноження, буде неефективним. Такі сукупності Йогансен назвав чистими лініями.
