Співвідношення статей — відношення числа самців до числа самок у роздільностатевих популяціях.
Співвідношення статей поряд з статевим диморфізмом є важливою характеристикою роздільностатевих популяцій. Зазвичай його вказують за кількістю самців, що припадають на 100 самок, часткою чоловічих особин або у процентах. Залежно від стадії онтогенезу розрізняють первинне, вторинне і третинне співвідношення статей. Первинне — це співвідношення статей у зиготах після запліднення; вторинне — співвідношення статей при народженні і, нарешті, третинне — співвідношення статей зрілих, здатних розмножуватися особин популяції.
Проблема регуляції статі випливає з необхідності збільшення продукції тваринництва за рахунок переважного отримання особин одного виду, що дають більш високий вихід молока, м'яса, вовни, яєць і т. д. Так, в молочному скотарстві більш бажано народження теличок, а в м'ясному - бичків, так як вони швидше ростуть. Від високоцінних племінних биків і корів доцільно отримувати чоловічих нащадків для більш швидкого розмноження їх генотипів. У яєчному птахівництві економічно вигідніше отримання курочок. У зв'язку з цими практичними потребами дослідники не тільки прагнуть пізнати механізми визначення статі, а й вивчають можливості штучного регулювання статі. Необхідно відзначити, що стосовно великих тварин з внутрішньоутробним розвитком плодів ця проблема ще не вирішена. Регуляція співвідношення статей у ссавців може бути досягнута шляхом поділу сперми на дві фракції: перша - містить в сперміях Х-хромосому і друге - що містить Y-хромосому. Запліднення самок однієї з цих фракцій буде давати приплід однієї статі. Проводилися експерименти з розділення сперми на зазначені фракції центрифугуванням, електрофорезом і седиментацією (осадженням) за допомогою аминокисло гистидина.
Осіменіння самок кролиць, наприклад, легшою і більш рухомою фракцією призводило до зрушення в бік чоловічої статі. Однак повного зсуву в співвідношенні статей зроблено не було. Розробляється метод кількісного визначення ДНК в сперміях шляхом вимірювання інтенсивності флуоресценції ядер.
