Ліс здатний довго й міцно утримувати радіонукліди запобігаючи винесенню їх за межі забрудненої території. Лісові екосистеми забруднюються у 3-7 разів більше ніж ландшафти відкритого типу. Крони листяних дерев здатні утримувати 10-20 % річної кількості атмосферних опадів, а отже й радіонуклідів до загальної. Значення коефіцієнта затримування залежить від тривалості та інтенсивності опадів. У цілому коефіцієнт затримування радіонуклідів у лісових масивах коливається від 0,2-1,0. Спочатку після випадання радіонуклідів, у лісі переважає перенесення їх зверху донизу, а потім відбувається перехід грунт – корені – стовбур – крона. Особливе місце в екосистемі лісу посідають гриби. Так якщо в перший період після випадання чи аварії радіонуклідне забруднення грибів є тільки поверхневим. То через кілька років, коли починаються процеси переробки й засвоєння лісової підстилки стає істотним і згодом зростає. Помітний вплив на формування дозового навантаження для населення Полісся мають лісові продукти харчування, насамперед гриби і лісові ягоди. Такі харчові продукти не заготовляються централізовано лісогосподарськими підприємствами, лише місцевим населенням для власних потреб та на грунт.
