Біологічна дія іонізуючих випромінювань, зміни, що викликаються в життєдіяльності і структурі живих організмів при дії короткохвильових електромагнітних хвиль (рентгенівського випромінювання і гамма-випромінювання ) або потоків заряджених часток ( альфа-часток, бета-випромінювання, протонів ) і нейтронів .
Під БДІВ слід розуміти його здатність викликати структурно метаболічні та функціональні зміни на різних рівнях організації біологічних об’єктів. Для БДІВ характерний ряд загальних закономірностей: 1)глибокі порушення життєдіяльності викликаються нікчемно малими кількостями енергії,що поглинається. 2) БДІВ не обмежується підданим опроміненню організмом,але може поширюватися і на подальші покоління,що пояснюється дією на спадковий апарат організму. 3) БДІВ в характерний прихований період,тобто розвиток променевого ураження спостерігається не відразу. Тривалість латентного періоду може варіювати від декількох хв до десятків років залежно від дози опромінення,радіоактивності організму і спостережуваної функції. Так,при опроміненні в дуже великих дозах можна викликати смерть під променем,тривале ж опромінення в малих дозах веде до зміни стану нервової і інших систем,до виникнення пухлин через роки після опромінення.
