Цвітіння - комплекс фізіологічних процесів статевого розмноження (генератівного розвитку), що протікають у квіткових рослин у період від закладання квітки до запліднення. Процес цвітіння ділять на дві фази: 1) ініціацію закладання квіткових зачатків; 2) розвиток із зачатків квіток аж до їх розкриття. Відомий спосіб регуляції цвітіння з допомогою впливу різноманітних фізичних і біохімічних чинників, наприклад фотоперіоду, низької температури, фітогормонів, зокрема гіберелінів.Поділ рослин на групи не пов’язаний з конкретною оптимальною довжиною дня, а лише дає уявлення про те, чи прискорюється цвітіння при збільшенні чи зменшенні тривалості освітлення в кожному фотоперіоді. Фотоперіодична дія сприймається головним чином листками, а не апексами пагонів. Температурна й фотоперіодична регуляція служать пристосуванням рослин до умов існування, тому що обумовлюють сприятливі строки для переходу до цвітіння. В ході фотоперіодичної індукції в листках утворюється стимулятор цвітіння, який транспортується у вегетативні бруньки пагонів, де включає другу фазу ініціації – евокацію.
