Хела́т або внутрішньокомплексні сполуки — комплексні сполуки, що утворюються при взаємодії іонів металів з молекулами деяких органічних сполук, що містять солеутворюючу і комплексоутворюючу групи. Хелатні сполуки містять центральний іон (частинку) — комплексоутворювач — і координовані навколо нього ліганди. Хелатні сполуки часто використовуються в хімії для розділення, концентрації і визначення різних елементів.
Антагонізм іонів, здатність іонів, що знаходяться в розчині і несуть однакові по знаку електричні заряди, взаємно пригнічувати властиве кожному з них дія. А. і. особливо яскраво виявляється в живих організмах і при коагуляції колоїдних систем. Наприклад, іони Na + в тій концентрації, в якій вони знаходяться в біологічних рідинах, отруйні для багатьох простих організмів і ізольованих органів тварин; проте при додаванні відповідних концентрацій іонів К + або Ca 2+ отруйність іонів Na + пригнічується. Розчини, в яких шкідлива дія яких-небудь іонів усунена дією іонів-антагоністів, називається фізіологічно урівноваженими, або еквілібрірованнимі; це — фізіологічний розчин, морська вода і рідини, що омивають клітки і тканини живих організмів. Такими розчинами є також живильні суміші для рослин.
