Відношення виділеного СО2 до поглинутого О2 при диханні носить назву дихального коефіцієнта. Коефіцієнт дихання для вуглеводів дорівнює СО2/О2=1. Коефіцієнт дихання може значно відхилятись від одиниці, якщо субстратом дихання виступають не вуглеводи, а білки чи жири. Якщо субстрат багатий на іони водню, тоді частина кисню повітря використовується не лише на окислення вуглецю, а і того надлишкового водню, що є в субстраті. Саме тому коефіцієнт дихання для жирів менший 1. Зростання величини ДК спостерігається завжди, коли дихання пов`язане з бродінням. Бо в таких випадках саме процес бродіння супроводжується виділенням СО2 без поглинання кисню з повітря. Чим нижчий коефіцієнт дихання, тим більший тепловий ефект окислення і навпаки.
