Початком розвитку вчення про дихання вважається остання чверть XVIII ст., коли завдяки працям Д. Прістлі, А. Лавуазьє було встановлено газовий склад повітря. Вперше у 1780р. Я Інгенхауз установив, що зелені рослини поглинають О2 й виділяють СО2. Пізніше Н. Соссюр, якого вважають основоположником учення про дихання, стверджував, нібито виділення СО2 та поглинання О2 відбувається в зелених частинах рослин тільки в темряві, а на зелених- і в темряві, й на світлі. В XIX – на початку XXст. значний внесок у загальнотеоретичне уявлення про дихання зробили І. П. Бородін, О. М. Бах, В. І Палладін, С. П. Костичев, О. Варбург, Г. Віланд та інші вчені. Спільними зусиллями вчених XIXст було запропоновано загальне рівняння дихання :
С6Н12О6+6О2→6СО2+6Н2О+2875кДж/моль.
