Дихання є універсальною властивістю всіх живих організмів, які населяють Землю. Суть цього процесу у рослин, також як у тварин, полягає в поглинанні кисню, який взаємодіє з органічними сполуками тканин їх організмів з утворенням вуглекислоти та води. При диханні вода використовується самим рослинним організмом, а вуглекислоту рослини виділяють в навколишній простір. Дихання характеризується тим, що для виділення енергії витрачаються органічні речовини, тобто це процес, зворотний фотосинтезу, при якому відбувається накопичення поживних речовин в тканинах рослин. У світлий час доби практично всі рослини продукують кисень, але в їх клітинах має місце і дихання, що протікає менш інтенсивно. У нічний час процес дихання відбувається активніше, тоді як фотосинтез припиняється без доступу світла. Значення процесу дихання рослин дуже велике. На проміжних етапах цього процесу утворюється ряд органічних сполук, що використовуються потім у різних реакціях обміну речовин, наприклад, пентози та органічні кислоти. Незважаючи на те, що дихання і фотосинтез за своєю природою протилежні, часто вони взаємодоповнюють один одного, так як є джерелами енергетичних носіїв (АТФ, НАДФ-Н) та метаболітів в клітині. У посушливих умовах вода, що виділяється при диханні, може уберегти рослину від зневоднення. Але не у всіх випадках інтенсифікація цього процесу корисна для рослини, оскільки надлишкове виділення енергії дихання у вигляді тепла призводить до непотрібної втрати сухої речовини клітин.
