Ближнє транспортування до провідних судин та від них здійснюється через клітини неспеціапізованих тканин. Останні складаються з цілого ряду розмежованих, тобто відокремлених одна від одної систем, — апопласту та симпласту. Всі ці системи служать для ближнього транспортування: симпласт(по плазмодесмах) — для мінеральних та органічних речовин, апопласт ( через клітинні стінки)— для води та неорганічних солей. Вакуолі як дискретні системи служать виключно для води.
Апопласт - позаклітинна структура у вищих рослин, складена клітинними стінками і міжклітинниками. По апопласту за рахунок капілярних сил, що виникають між елементами клітинної стінки, здійснюється транспорт грунтової та осадової вологи і всіх розчинених у ній речовин (наприклад, мінеральних солей і гумінових кислот).
Два основні процеси забезпечують дальнє транспортування води та розчинених в ній речовин по рослині: транспіраційний потік і пересування фотоасимілятів. Для такого транспортування існують провідні тканини: судини та трахеїди в ксилемі для транспіраційного потоку і ситоподібні трубки флоеми для асимілятів. Це шляхи дальнього транспортування.
Транспірáція — випаровування води з поверхні рослин, що відбувається через продихи та кутикулу. Основним органом транспірації є лист. Залежить від температури, вологості, вітру, світла.
Вид транспірації:
• Кутикулярна (крізь поверхню кутикули, що вкриває епідерміс);
• Продихова (крізь продихові щілини).
