Нормальний розвиток можливий лише від взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішніх у рослин належать: світло, температура, довжина світлового дня, вологість, Основні внутрішні фактори, які регулюють ріст та розвиток рослин мають хімічну природу і до них належать гормони. Саме рослинні гормони відіграють основну роль в регуляції росту.Ріст, як і розвиток, контролюється фітогормонами. Фітогормони – це хімічні речовини, що виробляються у дуже малій кількості, але здатні давати вагомий фізіологічний ефект. Фітогормони, що виробились в одній частині рослини, транспортуються в іншу частину, зумовлюючи ріст та розвиток тканин та органів. Одні групи фітогормонів можуть впливати як стимулятори процесів, інші гальмувати процеси.
Інтенсивність росту дуже пов’язана з живленням рослини, особливо з азотним та фосфорним. Типи росту різних органів зумовлені характером розташування меристем. Стебло та корені ростуть верхівками (апікальний ріст). Зона нарощування листя найчастіше знаходиться при їх основі, вони мають базальний ріст. Нерідко характер росту залежить від видової належності.
Важлива особливість росту рослин – ритмічність, тобто чергування процесів інтенсивного та сповільненого росту. В цілому ріст рослини складається з чотирьох фаз: початкової, інтенсивного росту, сповільнення росту, стабільного стану. Це пов’язано з особливостями різних етапів онтогенезу, тобто індивідуального розвитку рослини. Наприклад, перехід рослини до репродуктивного стану зазвичай супроводжується послабленням активності меристем. Процеси росту можуть перериватися довгими періодами спокою, що пов’язане зі зміною пір року. Іноді у рослин спостерігається ніби припинення росту – стан спокою. Спокій у рослини – це фізіологічний стан, при якому різко знижуються швидкість росту та інтенсивність метаболізму. Це потрібно рослині щоб пристосуватися та пережити несприятливі умови.
