Фотосинтез є основним процесом створення органічної продукції в природі шляхом перетворення сонячної енергії на енергію хімічних зв’язків органічних сполук.
Біомаса рослин на 75% складається з продуктів фотофіксації вуглекислого газу з атмосфери і лише на 25% — з поглинутих мінеральних речовин. Але грунтове та повітряне живлення дуже тісно взаємопов’язані в метаболізмі рослин, і один процес без іншого не відбувається. В результаті їхньої взаємодії в рослинному організмі проходить низка послідовних реакцій з утворенням таких речовин, як: вуглеводи, амінокислоти, білки, жири, — які, власне, й формують урожай сільськогосподарських культур.
При недостатньому освітленні порушується нормальний ріст і в більшості рослин формуються видовжені тонкі стебла. Недостатня інтенсивність світла негативно впливає на якість врожаю - знижується вміст білка в зернових, цукру - в буряках, крохмалю - в картоплі, жиру - в насінні соняшнику тощо.
Фотосинтезу належить провідна роль в утворенні органічної речовини рослин. Завдяки цьому процесу утворюється 95% маси сухих речовин рослин. Тому керування фотосинтезом посіву - один з найефективніших шляхів управлінням продуктивністю рослин.
Інтенсивність фотосинтезу рослин зумовлена як внутрішніми особливостями культури чи сорту (вміст хлорофілів, шляхи засвоєння вуглекислого газу за типом С3 або С4), так і умовами довкілля (інтенсивність сонячного світла, забезпеченість вологою та елементами грунтового живлення, технологічними прийомами догляду за посівами).
Валова продуктивність фотосинтезу залежить від середньої за обліковий або за весь період вегетації інтенсивності фотосинтезу, площі листків і тривалості процесу.
