Поряд з клітинною стінкою та вакуолями, найбільш унікальною рисою рослинних клітин є наявність в них пластид. До пластид відносять пропластиди, хлоропласти, хромопласти, лейко¬пласти.
Пропластиди — дрібні (до 1 мкм), різноманітні за формою, обмежені двома мембранами, недиференційовані пластиди, що зустрічаються в меристемі клітин кореня, пагона і є поперед¬никами більш диференційованих хлоропластів, хромопластів та лейкопластів. Кожна пластида має власну подвійну оболонку. Всередині пластиди розрізняють свою мембранну систему.
Важливу роль у розвитку хлоропластів відіграє світло, необхідне для синтезу хлорофілів. Молекули хлорофілів локалізуються у внутрішніх мембранах, які формують два типи ламел, занурених в гідрофільний білковий ма¬трикс або строму. У квіткових рослин хлоропласти із пропластид розвиваються ли¬ше на світлі, тоді як у деяких голонасінних це перетворення відбувається і за його відсутності. Кожен хлоропласт оточений подвійною мембраною з вибірковою проникною здатністю. Основна структурна одиниця внутрішньої мембрани хлоропластів — тилакоїд, тонкий плоский мішечок, обмежений одношаровою мембраною. В його мембрані знаходяться хлорофіл, інші допоміжні пігменти та білки, що беруть участь в фотосинтетичних реакціях.
Хромопласти. Хромопластами називають нефотосинтезуючі забарвлені пластиди, які міс¬тять,головним чином, червоні, оранжеві і жовті пігменти.Вони, як правило, розвиваються з хло¬ропластів, мають приблизно такі ж розміри та форму, досить схожі і за структурою. Однак замість системи фотосинтетичних мембран в них знаходяться структури, багаті на каротиноїди .
Лейкопласти. Лейкопласти — найдрібніші безбарвні пластиди різної ’| форми та з різними функціями. Лейкопласти найчастіше зустрічаються в клітинах меристем конуса наростання, клітинах бульб, кореневищ, епідермі листків. Лейкопласти, в яких синтезується і відкла¬дається крохмаль в незелених частинах рослин, називають амілопластами, рослинні олії — олеопластами, білки — протеїнопластами.
Амілопласти. Це зрілі пластиди, вміст яких складається майже повністю з крохмальних зерен. Зустрічаються в запасних тканинах, а саме: сім’ядолі, ендоспермі, бульбі, а також в ко¬реневому чохлику.
Для пластид характерні відносно легкі перетворення одного типу в інший. Етіопласти на світлі перетворюються на хлоропласти. Амілопласти утворюються як проміжні форми на шля¬ху розвитку етіопластів та хлоропластів. Та навіть в таких типових амілопластах бульб картоплі на світлі розвивається тилакоїдна система (позеленіння бульб). Обернений цьому процес спо¬стерігається, наприклад, в клітинах шкірки апельсину та коренеплоді моркви.
