Клітинна оболонка має 3 шари: серединна пластинка, первинна та вторинна оболонки.
Серединна пластинка. Вона скріплює оболонки сусідніх дочірних клітин і складається із клейких, драглистих пектинових речовин. С.п. не містить целюлози та мікрофібрил. Основою с.п. є сітчаста структура. З’днання окремих молекул відбувається за рахунок утворення подвійних солей кальцію, магнію та етерифікації. Первинна клітинна оболонка. Це наступний шар целюлозної оболонки, який відкладається протопластами сусідніх клітин з обох боків с.п.. вона складається з целюлозних мікро- і макрофібрил, занурених в матрикс. Мікрофібрили об’єднуються в макрофібрили формуючи каркас кл оболонки, занурений у матрикс. Матрикс складається з полісахаридів – пектинів, геміцелюлоз і білка. Первинна оболонка містить до 80% води.
Вторинна клітинна оболонка. При її формуванні на первинну обл накладається багато вторинних шарів, вміст целюлози досягає 60%, її фібрили в кожному шарі лежать паралельно, а в сусідніх під кутом один до одного, в матриксі з’являються різні включення – лігнін, суберин, кутин, віск тощо. Лігнін надає жорсткості кл стінці, суберин у поєднанні з воском спричинює опробковіння кл обл, що знижує її проникність. Кутин формує кутикулярний шар назовні стінки.
Функції клітинної оболонки. Кл обл забезпечує окремим клітинам і рослині в цілому механічну міцність і опору. Кл обл є протиінфекційним бар’єром, бере участь в поглинанні, транспортуванні та виділенні речовин. Систему поєднаних одна з одним кл оболонок назив апопласт, який слугує головним шляхом для пересування води і розчинених речовин по рослині. Через пори в кл обл проходять цитоплазматичні тяжі, які зв’язують вміст окремих кл.
