Характерною рисою структури рослинної клітини є наявність клітинної оболонки, пластид, центральної вакуолі та відсутність центріолей в процесі ділення їх. Як і всі евкаріоти, вона має також ядро з ядерцями, ендоплазматичний ретикулум, мікротільця, апарат Гольджі, ри¬босоми, цитоскелет — мікротрубочки та мікрофіламенти .
В рослинній клітині можна виділити три важливі зони: клітинну оболонку, протопласт, вакуолю. Органели і всі включення в живій рослинній клітині знаходяться в постійному русі в цитоплазмі — цикпозі.
Цитоплазма — напіврідка прозора і в’язка гомогенна маса, розташована під клітинною обо¬лонкою у вигляді відносно тонкого пристінного шару. Зрідка окремі її тяжі можуть пронизувати вакуолярний простір клітини
Хімічний склад цитоплазми досить складний. Основну масу його становить вода (80-90%), білки (10-12%), ліпіди (2-3%), цукри (1-2%), мінеральні речовини (1-1,5%). Цитоплазма — біологічний колоїд і знаходиться в тісній взаємодії з органелами, які він оточує. Середній шар, що складає основну масу цитоплазми, називають гіалоплазмою.
У рослинній клітині цитоплазма — обов’язкова складова частина, в якій відбуваються життєві процеси — синтез і дихання, проникність і ріст, подразливість і рух та багато іншого.
Мембрани. Протопласт зовні та з середини обмежений відповідними мембранами — плазмалєма відокремлює його від клітинної стінки, а тонопласт — від вакуолі. Розрізняють також мембрани ядра, мітохондрій, пластид, субодиниць апарата Гольджі, а також внутрішні мемб¬рани цитоплазми (ендоплазматичний ретикулум), мітохондрій і хлоропластів. Мембрани — високоорганізовані структури клітин. їх склад залежить від типу і функції мембрани, але в усіх ви¬падках в них є ліпіди та білки.
