Одним з основоположників фізіології рослин в Україні є учень засновника даної науки в Ро¬сії A.C. Фамінцина, професор Київського університету Й.В. Баранецький (1843-1905 рр.). Його основні наукові праці присвячені вивченню проблем росту, водного режиму, анатомії рослин. Вагомий внесок в розвиток прикладної фізіології рослин в Україні вніс Є.П. Вотчал (1864-1937 рр Є.П. Вотчал створив відому школу фізіологів, представники якої сприяли розвиткові різних галузей фізіології рослин. В.Р. Заленський (1875-1923 рр.) — один з основоположників екологічної фізіології рослин. Він відкрив залежність анатомічної будови листків від місця розташування їх на стеблі, яка пізніше дістала назву закону Заленського.
Світове визнання українській фізіології рослин принесли роботи М.Г. Холодного (1882-1953 рр.) з фітогормонології. В цілому фундаментальні і теоретичні уявлення проблеми росту й розвитку рослин пов’язані з його іменем. . Велика заслуга належить В.І. Паладіну (1859-1922 рр.), який пра¬цював професором фізіології та анатомії рослин. Основні наукові праці його присвячені вивченню процесів дихання рослин та участі в них фер¬ментів.
Та колискою фізіології рослин в Україні фактично став Інститут ботаніки, де успішно пра¬цювали корифеї нашої науки М.Г. Холодний, Є.П. Вотчал, В.М. Любименко. Саме на його базі виростали нові наукові заклади, формувались відомі школи фітофізіології. У 30-ті роки розпочато дослідження фізіологічно-біохімічної ролі мікродобрив, які пізніше послужили теоретичною основою для створення нових видів добрив з добавками мікроеле¬ментів (П.А. Власюк).
Взагалі для українських фізіологів традиційною стала розробка проблем росту та розвит¬ку рослин. В 50-і роки в Україні було створено лабораторію з культури рослинних тканин, де прове¬дено дослідження первинних реакцій клітинного росту та диференціації, а зараз продовжується пошук і вивчення нових фітогормонів та біологічно активних речовин, систем регуляції фізіоло¬гічних процесів, в тому числі внутрішньоклітинних (Ф.Л. Калінін, В.В. Сарнацька, В.К. Яворсь- ка, В.М. Троян).
Продовжується вивчення особливостей морфології, структурної організації й обміну речо¬вин зародкових органів при дозріванні та проростанні насіння, молекулярних механізмів рос¬ту, його трансмембранних аспектів, іонного гомеостазу та фітогормонального статусу в яви¬щах росту і розвитку рослин.
Загальнонаукове значення мають проведені в Україні фундаментальні дослідження з фізіології цукрового буряка (О.І. Душечкін, A.C. Оканенко, І.М. Толмачов, І.Ф. Бузанов), вино¬граду (І.І. Бубряк, С.Я. Мінінберг, М.К. Мананков).
