МЕМБРАННИЙ ПОТЕНЦІАЛ — різниця потенціалів, яка утворюється між розчинами електролітів, роз’єднаних мембраною, проникною для іонів. Мембранна система має такий вигляд:
Активне транспортування – найважливіший регулятор трансмембранного потенціалу. У зв’язку з тим, що всі іони заряджені, швидкість дифузії їх визначається не лише проникністю мембрани, а й різницею концентрації їх по обидві сторони мембр.(хім..потенціал), а також електричним потенціалом, що виникає між внутрішньою та зовнішньою сторонами мембр.
Активний транспорт особливо ефективний у разі перенесення іонів. Реакції, які забезпечують активний транспорт, відбуваються у мембрані і пов'язані з реакціями, що дають вільну енергію. Ферменти, що каталізують ці реакції, а також локалізовані в мембрані. Прикладом активного транспорту речовин є транспорт іонів натрію і калію, який визначає клітинний мембранний потенціал. Концентрація іонів натрію (Na +) всередині більшості клітин є меншою, ніж у середовищі, тоді як концентрація іонів калію (К +) всередині клітин є в 10-20 разів більшою, ніж в середовищі. У результаті цього іони N а + прагнуть проникнути з середовища в клітину, а іони К +, навпаки, вийти з клітини в середу. Підтримка концентрації цих іонів у клітині і в навколишньому середовищі забезпечується завдяки наявності в клітинній мембрані системи, яка є іонним «насосом» і яка відкачує іони Na + з клітини в середу і накачує іони К + в клітину з середовища. Робота цієї системи, тобторух іонів проти електрохімічного градієнта, забезпечується енергією, яка генерується гідролізом АТФ, причому фермент АТФ-аза, що каталізує цю реакцію, міститься в самій мембрані і, як вважають, виконує роль натрієво-калієвого «насоса», генеруючого мембранний потенціал. Енергія, що звільняється при гідролізі однієї молекули АТФ, забезпечує транспорт замежі клітини трьох іонів Na + і всередину клітини двох іонів К +.
