в свідомості людини. Це центральна категорія теорії пізнання. 3 основні концепції істини: відповідності,когерентності,прагматичності.
1.Концепція відповідності:істинними є твердження,які відповідають дійсності
2.Когарентності : доповнює першу,когерентність – це суперечність. Окремі судження є істинними,лише в системі суджень,тобто є ряд суджень які не суперечать один одному.
3.Прагматика – критерією істини є практика.
Істина – це такий зміст знань, який відповідає об’єктивній дійсності. У пізнавальному плані є відповідністю здійсненності, адекватним відображає об’єкт реальності в свідомості людей.
Успіх нашої діяльності залежить від того якими знаннями користується людина. За Арістотилем істина це судження,що відповідають дійсності, тобто правильна думка. Сутність проблеми істини полягає в можливості отримання об’єктивної істини, тобто такого змісту нашого знання, який не залежить від людини і людства.
Суб’єктивна сторона істини не є чимось таким, що лише заважає пізнанню об’єктивного змісту. Істина як процес є об’єктивною за змістом, але суб’єктивною за своєю формою.
Абсолютна істина – це такий зміст , який не заперечується цілковито подальшим розвитком науки, а тільки збагачується, доповнюється. Абсолютність істини означає її стійкість, сталість, неспростовність. Будь-яке знання містить в собі дещо таке, що знайдене на віки, що є безумовним – безперечним надбанням людства.
Відносна істина – це істина в основному вірна і з розвитком науки стає все більш досконалою. Догматизм - спосіб мислення, що оперує незмінними поняттями, формулами без врахування нових відомостей практики і науки.
Істина завжди одна, але в одній істині є моменти абсолютні і відносні. “Істина є процес сходження від істини відносної до об’єктивно-абсолютної” (Гегель). “Вопрос об истине не решается большинством голосов” (Демокрит). “Истина то, что общезначимо” (Дьюн). Семантика – “Истина выражается в языковой форме». Сучасна наука – “Критерієм істини є суспільно-історична практика”.
