Мутаційна мінливість — це результат виникнення нових алелів генів і навіть більш істотних перебудов у генетичному апараті клітин. Ці перебудови можуть здійснюватися на рівні хромосом та інших носіїв генетичної інформації. В усіх випадках вони мусять бути незворотними і передаватись із покоління у покоління Саме такі особливості властиві мутаціям — відносно стійким структурним змінам генетичних нуклеїнових кислот, що призводять до появи нових генотипів і фенотипів. Класифікація мутації По способу виникнення. Розрізняють спонтанні й індуковані мутації Спонтанні відбуваються в природі вкрай рідко із частотою 1-100 на мільйон екземплярів даного гена. У теперішні час очевидно, що спонтанний мутаційний процес залежить як від внутрішніх, так і від зовнішніх факторів, які називають мутаційним тиском середовища. Індуковані мутації виникають при впливі на людину мутагенами –ф акторами, що викликають мутації. Мутагени ж бувають трьох видів: Фізичні (радіація, електромагнітне випромінювання, тиск, температура і т.д.) Хімічні ( цитостатики, спирти,ф енолы і т.д.) Біологічні ( бактерії й віруси ) . Стосовно зачатковому шляхи. Існують соматичні й генеративні мутації. Генеративні мутації виникають у репродуктивних тканинах і тому не завжди виявляються. Для того, щоб виявилася генеративна мутація, необхідно, щоб мутантна гамета брала участь у заплідненні. За адаптивним значенням. Виділяють позитивні, негативні й нейтральні мутації. Ця класифікація пов'язана з оцінкою життєздатності мутанта, що утворювався. По зміні генотипу. Мутації бувають генні, хромосомні й геномные геномные . По локалізації в клітині. Мутації діляться на ядерні й цитоплазматичні. Плазматичні мутації виникають у результаті мутацій у плазмогенах, находящихяс у мітохондріях. Уважаються, що саме вони приводять до чоловічої безплідності. Причому такі мутації в основному успадковуються по жіночій лінії.