Мінливістю називають відмінності між особинами того самого виду. Здатність змінювати свої ознаки і властивості – найхарактерніша ознака всього живого. Мінливість забезпечує різноманітність форм органічного світу і пристосованість їх до мінливих умов середовища. Мінливість протилежна спадковості, але тісно пов’язана з нею. Разом вони складають основу еволюції.
Комбінативна мінливість — поява нових поєднань ознак внаслідок рекомбінації генів. Причини комбінативної мінливості: Незалежне розходження хромосом під час мейозу; Випадкове сполучення хромосом під час запліднення; Кросинговер.
Мутаційна мінливість
Мутаційна мінливість зумовлює зміну структури спадкових одиниць (генів, хромосом) та успадкування цих змін. Геномні (зміна кількості хромосом) Поліплоїдія (3n, 4n тощо) Гетероплоїдія (n+1, 2n+2 тощо)
Хромосомні: делеція — випадання ділянки хромосоми (втрачання певних спадкових властивостей); дуплікація — подвоєння ділянки хромосоми; інверсія — поворот ділянки хромосоми на 180°; транслокація — перенесення ділянки хромосоми на іншу хромосому; Генні (зачіпання структури гена — мутону — ділянки, що складається з двох нуклеотидів).
Неспадкова (модифікаційна) мінливість
Модифікаційна мінливість — мінливість, що характеризується зміною фенотипу під дією умов навколишнього середовища. Зміни у більшості випадків носять адаптивний характер. Модифікаційна мінливість зумовлена реакцією генотипу на навколишнє середовище — нормою реакції. Внаслідок цього відбувається зміна інтенсивності ферментативних реакцій (посилюється біосинтез певних білків), що зумовлює формування певних адаптацій до навколишнього середовища (приклад: засмага). Норма реакції генетично детермінована, а отже, якщо під дією навколишнього середовища вона розширюється, зміни у межах норми реакції успадковуються. Самі зміни у фенотипі не успадковуються. Норма реакції визначається неповним домінуванням алелів у онтогенезі та можливим спектром експресії цих алелей у залежності від умов навколишнього середовища. Кожен вид має межі норми реакції — наприклад, особину певного виду не можна вигодувати до маси, в багато разів перевершуючу середньостатичну масу для цього виду.
Роль мутацій в еволюції
При істотній зміні умов існування ті мутації , які раніше були шкідливими , можуть виявитися корисними. Таким чином , мутації є матеріалом для природного відбору. Так , мутанти - меланісти ( темнофарбовані особини) в популяціях березового п'ядуна
