Слово "селекція" означає "добір". Але селекція — це комплексна наука, спрямована на підвищення продуктивності сільського господарства. Вона ґрунтується не тільки на вченні про штучний добір, а й на ряді інших закономірностей біології. Теоретичною базою для досліджень у галузі селекції є генетика. На сучасному етапі перед селекцією стоїть завдання створити нові високопродуктивні породи тварин, сорти рослин, штами мікроорганізмів, пристосовані до умов сучасного індустріального сільського господарства та промисловості, а також поліпшити якості вже існуючих. Для успішного вирішення цих завдань треба вивчати і враховувати вихідну сортову й видову різноманітність тварин і рослин, спадкову мінливість, роль середовища існування в розвитку і проявленні ознак, що цікавлять селекціонерів, закономірності успадкування при гібридизації, форми штучного добору, спрямовані на виділення й закріплення бажаних ознак.
Основними методами селекції рослин є гібридизація та штучний добір. Звичайно в селекційній роботі ці методи поєднуються. Розрізняють дві основні форми добору — масовий та індивідуальний. Масовий добір зводиться до виділення з вихідного матеріалу групи особин, які мають бажані для селекціонера стани ознак. Масовий добір не призводить до виділення генотипне однорідного матеріалу, тому що в популяціях перехреснозапильних рослин завжди є велика кількість гетерозиготних особин. Індивідуальний добір зводиться до виділення особин з певними станами ознак, які цікавлять селекціонера, і отримання від них нащадків. Гібридизація буває спорідненою, неспорідненою та віддаленою. Споріднене схрещування проводять між особинами, які з тому чи іншому стулені є родичами (мають спільних предків протягом попередніх шести поколінь). Найбільш тісний з можливих варіантів спорідненого схрещування — самозапилення. Споріднене схрещування веде до підвищення гомозиготності нащадків. Неспоріднене схрещування використовується для поєднання з нащадках цінних спадкових властивостей різних ліній, сортів рослин. Віддалена гібридизація — це схрещування представників різких видів або навіть родів. Неспоріднене схрещування та віддалена гібридизація звичайно веде до підвищення гетерозиготності нащадків.
Особливостями селекції мікроорганізмів є те, що багато мікроорганізмів не мають статевого процесу, тому до них неможливо застосувати метод звичайної гібридизації. Звичайно для селекції мікроорганізмів використовують штучний добір, а для збільшення спадкової мінливості — штучний мутагенез. Потім шляхом добору з отриманого матеріалу створюють найпродуктивніші штами, які найбільш активно синтезують антибіотики, вітаміни тощо.
