Будь-яке наукове дослідження спирається на роботу з літературними джерелами, що вимагає володіння методами фіксації і збереження наукової інформації.
План - це короткий перелік проблем, досліджуваних у науковому тексті; «порядок розміщення частин якого-небудь викладу, його композиція»
За допомоги плану узагальнюють і «згортають» інформацію наукового джерела, за ним розкривають, про що написано, яка основна думка, яким чином доведено її істинність, якого висновку доходить автор тексту.
Тезовий план - сформульоване основне положення абзацу, його Мікротема
Теза - «положення, висловлене в книжці, доповіді, статті тощо,правдивість якого треба довести. // Положення, що коротко і чітко формулює основну ідею чого-небудь або провідне завдання, що стоїть перед кимсь. // перев. мн. Коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, статті тощо»
. Теза у широкому розумінні - будь-яке твердження, яке стисло викладає ідею, у вузькому розумінні – деякий текст, що формулює сутність, обґрунтовує доказ.
Виписки - це цитати (дослівне відтворення думок автора книжки), або короткий, близький до дослівного, виклад змісту потрібного уривка тексту. Виписувати з книги теоретичні положення, статичні,хронологічні відомості можна як під час читання, так і після нього.
У роботі з текстами досить часто вдаються до конспектування, яке акцентує увагу на короткому, але точному відображенні тексту.
Конспект - стислий писаний виклад змісту чого-небудь, складається з плану й тез, доповнених фактичним матеріалом, що у сукупності є коротким письмовим викладом змісту книжки, статті, лекції тощо.
Вимоги до конспекту
1. Усю головну інформацію згідно з темою відобразити в конспекті.
2. Не порушувати логічний зв'язок під час скороченого запису інформації.
3. Використані символи та абревіатури повинні бути абсолютно точними відповідниками слів і словосполучень.
4. Зберігати точність інформації за умови переконструювання речень.
5. Не припускатися орфографічних, лексичних, граматичних помилок під час запису.
Покликання - уривок, витяг з якого-небудь тексту, який цитують у викладі матеріалу, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку. Бібліографічні покликання - це сукупність бібліографічних відомостей про цитовану працю.
Покликання бажано робити на останні видання публікацій, на більш ранні видання - лише в тих випадках, коли праці, у яких міститься необхідний матеріал, не перевидавалися. Покликання на ілюстрації,таблиці або формули, використані в дослідженні, вказують відповідно до їх порядкового номера
Список використаних джерел - важливий елемент бібліографічного апарату наукового дослідження, його вміщують наприкінці роботи, але готують до початку п написання До нього заносять цитовані,аналізовані джерела, архівні матеріали, дотичні до теми
Розрізняють такі способи розташування літератури у списку
•/ Абетковий список використаних джерел
^ За типами документів матеріал у списку розташовують за типом видання
^ Хронологічний список зазвичай використовують у працях історичного спрямування,
•^ За ступенем використання такий спосіб застосовують зазвичай у статтях (доповідях), де список використаних джерел невеликий
Бібліографування - це вид аналітико-синтетичного опрацювання,
який полягає в укладанні опису документа. Такі описи можуть бути
різними - бібліографічними, архівними, інтернетними тощо. Біблі-
ографічні описи описують опубліковані паперові видання, архівні -
описи архівних документів, інтернетні - описи веб-сторінок Інтернет.