Основним універсальним засобом спілкування людей, висловлення їх думок, почуттів є мова (усна і письмова). За допомоги мови ми здобуваємо знання, зберігаємо їх у нашій пам'яті, передаємо їх іншим. Вчені виділяють такі функції мови у спілкуванні:
^ засіб існування, передавання і засвоєння суспільно-історичного досвіду;
^ засіб інтелектуальної діяльності (сприйняття, мислення, уява);
^ універсальний засіб передачі інформації, тобто слова, словосполучення, речення, тексти є вербальними засобами передачі інформації. Вербальні засоби - найважливіші компоненти спілкування, оскільки вони головні носії повідомлень.
Формою існування мови є мовлення.
Мовлення - це реалізація мови людьми в процесі спілкування, тобто процес реалізації мовної діяльності. Мовець використовує засоби спілкування (звуки, слова та їхні форми, сталі звороти, моделі речень, тексти) для передавання певного змісту, до якого можуть входити, крім думок, почуття і волевиявлення.Отже, мова, спілкування і мовлення взаємопов'язані. Мовлення неможливе без мови, а мова створена для того, щоб здійснювати процес спілкування.
Мова є спільною для всіх, хто нею послуговується, а мовлення завжди індивідуальне, оскільки мовні засоби кожен з нас застосовує, добирає по-своєму.
Розвиток і збагачення мови відбувається у процесі спілкування.. Мова живе тільки у мовленні й спілкуванні.Вивчення мови, збагачення пам'яті різноманітними засобами і спо-
собами вираження думок сприяють розвиткові мовлення. Не менш
важливе значення має також систематичне й цілеспрямоване практи-
кування в мовленні - спілкування рідною мовою під час виконання своїх професійних обов'язків, оскільки вміння і навички виробляються лише в процесі спілкування.
Отже, мова - це система засобів спілкування, мовлення – вибір цих засобів у процесі спілкування, спілкування - процес обміну інформацією за допомоги мови, тобто мовленнєва діяльність.
Отже, високу культуру фахового мовлення людини визначає доско-
нале володіння літературною мовою, її нормами в процесі спілкування.
