Багатоманітність функцій спілкування, беззаперечно, породжує значну кількість його видів. Враховуючи багатоаспектний характер спілкування, класифікувати його види можна за такими ознаками:
1. За участю чи неучастю мовних засобів: вербальне (словесне) і невербальне (міміка, жести, постава тощо), комбіноване.
2. За формою представлення мовних засобів: усне, письмове,друковане.
3. За темою: політичне, наукове, релігійне, філософське, навчально-педагогічне, виховне, побутове.
4. За метою: ділове і розважальне.
5. За кількістю учасників: внутрішнє, міжособистісне, групове, публічне, масове.
6. За характером: опосередковане і безпосереднє, діалогічне, монологічне і полілогічне.
7. За мірою офіційності: офіційне і неофіційне (приватне)
8. За тривалістю: постійне (у колективі, у сім'ї), періодичне (кількаразові зустрічі), короткотривале (у транспорті, у черзі), довготривале (із друзями).
9. За свободою вибору партнера: ініціативне спілкування і вимушене спілкування- розмова з керівником.
10. За соціальними чинниками: особистісно зорієнтоване (встановлення особистісних стосунків, насамперед товариських) і соціально зорієнтоване (встановлення статусних, рольових стосунків - лікар - пацієнт).
11. За результативністю спільної взаємодії та досягнутим ефектом: необхідне ,
бажане ,нейтральнне ,небажане .
12. За додержанням норм - нормативне; ненормативне ,етикетне і неетикетне.
Ми скористаємося тією класифікацією, в основу якої покладено організаційний аспект професійної взаємодії. Згідно з цією класифікацією виокремлюють такі форми спілкування:
•/ індивідуальні й групові бесіди;
•/ телефонні розмови;
•^ наради;
^ конференції;
-ґ збори;
^ дискусії;
^ полеміка.
Ф. С. Бацевич у підручнику «Основи комунікативної лінгвістики»подає класифікацію мовного спілкування за такими критеріями:
• залежно від форми втілення мовних засобів - монологічне,діалогічне, полілогічне;
• з урахування специфіки каналів спілкування - мовлення безпосереднього спілкування (обличчям до обличчя); мовлення опосередкованого спілкування (записки, друкована продукція,телефон, радіо, телебачення, Інтернет тощо);
• залежно від функції та змісту повідомлення - побутове, наукове, офіційно-ділове, естетичне.
• за способом організації - стихійне (випадкова зустріч) і організоване (збори, мітинги,);
за сферами спілкування або стосунками комунікантів - дружнє(розмова друзів, добрих знайомих, закоханих тощо); антагоністичне (спілкування ворогів); офіційне (рольове).
