Функції спілкування -це зовнішній прояв властивостей спілкування, ті завдання, які воно
виконує у процесі діяльності індивіда в соціумі.
Відомий фахівець з теорії та практики спілкування Ф. С. Бацевич виокремлює такі функції спілкування
•/ контактну (створення атмосфери обопільної готовності передавати і сприймати інформацію та підтримувати зв'язок до завершення акту спілкування;
•/ інформаційну (обмін інформацією, запитаннями і відповідями);
•/ спонукальну (заохочення адресата до певних дій);
•/ координаційну (узгодження дій комунікантів):
•/ пізнавальну (адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлень);
У емотивну (обмін емоціями);
•/ налагодження стосунків (розуміння свого місця в системі рольових, статусних, ділових, міжособистісних стосунків);
•У регулятивну (залежно від мети, яку ставить перед собою адресант, він і організовує своє спілкування, дотримується певної стратегії й тактики).
Усі ці функції між собою тісно взаємодіють у процесі спілкування.
Професійне спілкування у сфері ділових взаємостосунків репрезентує й інші функції:
• інструментальну (отримання і передавання інформації, необхідної для здійснення певної професійної дії, прийняття рішення);
• інтегративну (засіб об'єднання ділових партнерів для спільного комунікативного процесу);
• функцію самовираження (демонстрування особистісного інтелекту і потенціалу);
• трансляційну (передавання конкретних способів діяльності).