Мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. Ці засоби ввічливості «орієнтовані на вираження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності. Вони є органічною частиною культури спілкувальних взаємин, соціальної культури загалом»
Дотримання мовного етикету має ще й виховне значення, мимоволі сприяє підвищенню як мовної, так і загальної культури суспільства.
Чинники визначення формування мовного етикету і його використання:
1. Мовний етикет визначається обставинами, за яких відбувається спілкування.
2. Мовний етикет залежить від соціального статусу суб'єкта і адресата спілкування, їх фаху, віку, статі, характеру, віросповідання.
3. Мовний етикет має національну специфіку. Кожний нарід створив свою систему правил мовного етикету.
Мовний етикет як соціально-лінгвістичне явище виконує такі функції:
•^ контактопідтримувальну - встановлення, збереження чи закріплення стосунків адресата й адресанта;
•^ ввічливості (конотативну) - прояв чемного поводження членів колективу один з одним;
•^ регулювальну - регулює взаємини між людьми у різних спілкувальних ситуаціях;
•^ впливу (імперативну, волюнтативну) - передбачає реакцію співбесідника - вербальну, невербальну чи діяльнісну;
•^ звертальну (апелятивну) - привернення уваги, здійснення впливу на співбесідника;
•^ емоційно-експресивну (емотивну), яка є факультативною.
Наявність цих функцій підтверджує думку, що мовний етикет - це
своєрідний механізм, за допомоги якого може відбутися ефективне
спілкування
