Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі південно-східного наріччя,ввібравши в себе деякі діалектні риси інших наріч. Зачинателем нової української літературної мови був І. П. Котляревський - автор перших великих художніх творів українською мовою(«Енеїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-Чарівник»). Він першим ви-
користав народнорозмовні багатства полтавських говорів і фольклору.
Основоположником сучасної української літературної мови справедливо вважають Тараса Григоровича Шевченка. Саме він уперше своєю творчістю підніс її на високий рівень суспільно-мовної і словесно-художньої культури, заклав підвалини для розвитку в ній
наукового, публіцистичного та інших стилів української мови. У мові творів Шевченка знайшли глибоке відображення народнопоетична творчість, уснорозмовні форми народної мови. Традиції Т. Шевченка у розвитку української літературної мови продовжували у своїй творчості І. Франко, Леся Українка, Панас Мирний, М. Коцюбинський та інші.
Українська літературна мова постійно розвивається і збагачується.
Цей процес супроводжується усталенням, шліфуванням обов'язкових
для всіх літературних норм.
