61. Блохи. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, діагностика і профілактика.

Ряд Блохи (Aphaniptera) • блоха людська (Pulex irritans) • блоха щуряча (Xenopsylla cheopis) Блохи _ дрібні безкрилі кровосисні комахи. Морфологія. Статевозріла особина довжиною 0,6C5,0 мм. Тіло безкриле, стиснуте з боків, складається із голови, грудей, черевця. Голова заокруглена спереду, має пару простих очей і вусиків. Ротовий апарат колючо-сисного типу. У самців черевце загнуте догори, має копулятивний апарат. Яйця білі, овальні, довжиною 0,5 мм, покриті прозорою оболонкою. Личинка червоподібна, безнога. Тіло складається із голови, грудей і черевця, покрите щетинками. Лялечка нерухома, не живиться. Життєвий цикл. Блохи є постійними ("блохи шерсті") або тимчасовими ("блохи гнізда") ектопаразитами людини і тварин. Медичне значення. На земній кулі нараховують понад 1000 видів бліх, причому в країнах СНД більше 300. Найбільше епідеміологічне значення мають блохи, які трапляються в оточенні людини, а саме: 1) блоха людська (рис. 3.157), яка паразитує переважно на людині; часто зустрічається на домашніх та хижих тваринах, існує в помешканнях людини, виявляється повсюди; є переносником збудників чуми і лепри (прокази) 2) блоха щуряча (рис. 3.158) _ паразитує переважно на гризунах, зустрічається частіше в Середній Азії, має важливе значення в епідеміології чуми і щурячого рикетсіозу; Боротьба з блохами полягає в утриманні житла, приміщень у чистоті, обробці приміщень інсектицидами.