44. Ехінокок і альвеокок.. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна

Ехінокок (Echinococcusgranulosus) _ збудник ехінококозу. Географічне поширення: повсюдно. Особливе розповсюджений в районах, де займаються вівчарством (Греція, Іспанія, Італія, Україна, Молдова. Росія, Сирія, Південна Африка та ін.) Морфологія. Статевозріла особина довжиною 0,25C0,5 см, cкладається з 3-4 члеників (1-2 юних членики, 1 гермафродитний, 1 зрілий) Гермафродитний членик містить 32-40 сім'яників, жовтівник розташований позаду яєчника. Зрілий членик розміром 2 х 0,6 мм, містить мішкоподібну матку закритого типу з непостійною кількістю бічних відгалужень, в якій знаходиться 500-800 яєць. Яйця морфологічно схожі на яйця інших теніїд, розміром 31—40 мкм. Фіна - ехінококовий міхур, оточений товстою стінкою, заповнений токсичною рідиною Життєвий цикл (рис. 3.93): остаточний хазяїн - собаки, вовки, шакали, лисиці, у яких статевозріла стадія паразита відбувається в тонкій кишці. Проміжний хазяїн - травоїдні ссавці, людина. Інвазійна стадія для людини - яйце. Локалізація в тілі проміжного хазяїна.• печінка і легені (75 %), м'язи, трубчастікістки, головниймозок та іншіоргани, де утворюютьсяехінококовіміхурі. Патогеннадія: здавлювання тканин зростаючи мехінококовим міхуром призводить до порушення функції ураженого органа і дистрофічних змін Діагностика. Клінічна: епідеміологічний анамнез, поєднання локального ураження органа й ознакалергії, дані інструментального дослідження-рентгенографія, УЗД, комп'ютерна томографія, радіо-ізотопнесканування та ін. Лікування. Хірургічне – видалення міхура разом з оболонками. Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни, миття овочів, кип'ятіння води, профілактична де гельмінти заціядомашніх собак двічі на рік. Альвеокок(Alveococcusmultilocularis) _ збудник альвеококозу. Географічнепоширення: Україна, Сибір, Аляска, ПівнічКанади, ПівденьФранціїіНімеччини, північнийКазахстан, ПівнічнийВ'єтнамтаін. Морфологія. Статевозрілаособина (рис. 3.94) нагадує ехінокока, відрізняється більш дрібними розмірами (1,2-3,7 мм), кількістю гачків на сколексі кулястою формою матки. Яйця морфологічно невідрізняються від яєць ехінокока, але більш стійкі до холоду. Фіна- альвеококовий міхур є конгломератом дрібних пухирців розміром 3-5 мм, альвеококбіо-гельмінт. Остаточніхазяї _ вовки, лисиці, песці, у яких альвеокок знаходиться в кишківнику. Проміжніхазяї _ гризуни, рідкотравоїдні тварини, людина. Інвазійнадля людини стадія- яйце. Людина заражається через брудні руки при обробці шкір тварина бо при вживанні в їжу немитих лісових ягид. Найчастіше первинно уражається печінка, згодом міхур і утворюються й в інших органах (легені,нирки, селезінка, головний мозок та ін.) Патогеннадія: токсично-алергічна; зруйнування тканини ураженого органа; множинні ураження внутрішніх органів внаслідок відриву дочірніх пухирців і поширення їх з течієюкрові по організму (метастазовані). Лікування. Хірургічне. Міхур доводиться видаляти разом з частиною ураженого органа, тому щовін не має вираженої капсули. Профілактика. Особиста: миттяягід, кип'ятіння води.