40. Шистосоми. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, лабораторна діагностика і профілактика

. Шистосоми Шистосоми (кров'яні сисуни) - це група тропічних гельмінтів, які є збудниками шистосомозів. Основні види шистосом, що паразитують у людини: • Shistosoma haematobium _ збудник сечоста- тевого шистосомозу. • Shistosoma mansoni - збудник кишкового шистосомозу. • Shistosoma japonicum-збудник японського шистосомозу. Географічне поширення: S. haematobium поширена в 52-х країнах Африки й Азії (Західна Індія, Ангола, Нігерія, Судан, Єгипет, Сирія, Ліван, Ірак, Саудівська Аравія та ін.) S. Mansoni _ зустрічається в 53-х країнах Екваторіальної і Південно-Східної Африки, у західній півкулі (Бразилія, Суринам, Венесуела, деякі Карибські острови). Морфологічні особливості. Роздільностатеві трематоди. Самець має широке тіло довжиною 10-15 мм. Краї тіла за черевним присоком загорнені усередину, утворюють гінекофорний канал, в якому знаходиться довга (близько 20 мм) тонка самка. Яйця шистосом великі, не мають кришечки, наявна шпичка. розмір яйця 150 х 62 мкм яйце S. mansoni містить шпичку на бічній поверхні, розмір яйця 140 х 61 мкм ; яйце S. japonicum округле, шпичка невелика розташована латерально, розмір яйця 85 х 60 мкм Життєвий цикл : шистосоми - біогельмінти. Остаточний хазяїн _ людина, для S. japonicum -велика і мала рогата худоба, коні, свині, собаки,кішки, гризуни. Проміжний хазяїн - прісноводні молюски Локалізація в тілі остаточного хазяїна: S.haema_tobium _ у венах малого таза, зокрема сечового міхура, S.mansoni - у венах брижі кишківника і гемороїдальних венах, S. japonicum - у верхніх венах брижі кишківника і ворітній вені. Японський шистосомоз - природно_осередкове захворювання з широким колом хазяїнів. Інвазійна стадія -церкарій. Патогенна дія: токсично-алергічна дія паразита на ранній стадії хвороби; розвиток запального процесу, а згодом розростання сполучної тканини і деформація стінок сечового міхура та кишківнику на пізніх стадіях хвороби внаслідок постійного трав- мування стінок органа. Клініка. Інкубаційний період складає 4-6 тижнів. Стадія проникнення. На шкірі в місці проникнення церкаріїв виникає відчуття печії, свербіж, почервоніння, висипка, що зберігається 1-2 дні. Тривалість цієї стадії – 2-3 тижні. Стадія дозрівання. Шистосоми досягають місця локалізації. Характерна лихоманка з ознобом, біль у суглобах і головний біль, нудота, блювота, пронос, можливе збільшення селезінки. Тривалість цієї стадії – 8-м тижнів. Стадія розвиненої інвазії відповідає паразитуванню статевозрілих шистосом та інтенсивному відкладанню яєць. характерні біль у животі, чергування запору і проносів, у випорожненнях домішки крові і слизу Стадія розвиненої інвазії продовжується 3-7 років. Стадія пізньої інвазії й ускладнень. Виділення яєць зменшується або припиняється, Діагностика. Клінічна: ґрунтується на даних епідеміологічного анамнезу і відповідних симптомах хвороби. Лабораторна: овоскопія осаду сечі (S. haematobium)або фекалій (S. mansoni, S. japonicum). Застосовують цистоскопію і ректороманоскопію, рентгенівське дослідження . Лікування. Застосовують протиглистяні препарати (празиквантел). Профілактика. Особиста: не купатися в заражених водоймах. Громадська: виявлення і лікуванна хворих, охорона водойм від фекального забруд-нення, знищення молюсків