32. Збудники малярії людини. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лаборато

Для людини патогенні чотири види Малярійного плазмодія. Plasmodium vivax _ збудник триденної малярії. Plasmodium ovale - збудник ovale_малярії (малярія типу триденної). Plasmodium malariae - збудник чотириденної малярії. Plasmodium falciparum _ збудник тропічної малярії. Географічне поширення: в усіх країнах Африки і Середнього Сходу, Південно-Східної Азії, на островах Тихого океану, Центральній і Південній Америці (між 40° південної широти і 60° північної широти). Морфологія: малярійний плазмодій проходить складний життєвий цикл з декількома стадіями розвитку). В організмі людини виявляють наступні стадії: • спорозоїт - розміром 1x15 мкм, веретеноподібної форми; • тканинний (передеритроцитарний) шизонт _ округлої форми, розміром 50-70 мкм; • тканинний мерозоїт _ діаметром близько 0,7 мкм, округлий або овальний, з ексцентрично розташованим ядром. Еритроцитарний трофозоїт проходить наступні стадії розвитку: • кільцеподібний трофозоїт _ займає не більше 1/3-1/5 діаметра еритроцита; в центрі трофозоїта знаходиться безбарвна вакуоля, цитоплазма розташована у вигляді обідка блакитного кольору, ядро темно-червоне; • амебоподібний трофозоїт _ займає більше половини еритроцита, має нестандартну форму внаслідок появи псевдоніжок, рухомий; вакуоля зменшується, в цитоплазмі містяться зерна темно-коричневого пігменту, що утворилися внаслідок розщеплення гемоглобіну; • зрілий трофозоїт займає майже весь еритроцит, округлої форми; вакуоля маленька або відсутня; ядро велике, кількість зерен пігменту збільшується. Шизонт характеризується ядром, що розділилося; Ця стадія називається морула. Еритроцитарний мерозоїт _ нагадує за будовою тканинний, розміром близько 1,5 мкм. Жіночі і чоловічі гаметоцити (макро- і мікрога-метоцити) - незрілі статеві клітини округлої форми (PL falciparum _ півмісяцеві). Життєвий цикл. Для малярійного плазмодія характерний складний життєвий цикл зі зміною хазяїв і чергуванням статевого і безстатевого розмноження. Проміжний хазяїн _ людина. Остаточний хазяїн і специфічний переносник -самка комара роду Anopheles. Зараження людини відбувається при укусі самки комара роду Anopheles. Інвазійна стадія _ спорозоїт. Зі слиною комара спорозоїти потрапляють у кров'яне русло і через 30-40 хв. у місце первинної локалізації _ клітини печінки. Патогенна дія: розвиток малярійного нападу як реакції організму на дію пірогенних білків, що вивільняються при руйнуванні уражених еритроцитів; розвиток анемії внаслідок розпаду еритроцитів; аутоімунні процеси. Клініка. Інкубаційний період близько 7-20 днів,іноді довше. Потім розвивається первинна (свіжа) малярія. Характеризується типовими нападами лихоманки. Напад проходить зі зміною трьох послідовних фаз: • фаза "ознобу" - починається з підвищення температури до 39-40 °С, шкіра холодна, шорстка ("гусяча шкіра"), губи синюшні, може бути нудота і блювота; • фаза "жару" характеризується збереженням високої температури, наростає головний біль, болі у м'язах; з'являється відчуття жару, шкіра гаряча на дотик; • фаза потовиділення - температура швидко знижується до норми або нижче норми, виражене потовиділення; самопочуття поліпшується, Діагностика. Клінічна: характерна лихоманка, збільшення селезінки, анемія. Лабораторна: виявлення паразитів у мазку і товстій краплі крові норів і підтвердження раніше перенесеної малярії. Лікування. Застосовують протималярійні препарати: хлорохін-фосфат (делагіл) та ін. Профілактика. Особиста: захист від укусів комарів, профілактичний прийом протималярійних препаратів. Громадська: оздоровлення місцевості за допомогою меліоративних заходів, знищення комарів та їх личинок за допомогою інсект.