Відділ квіткових поділяють на два класи: дводольні, чисельністю 180 тис. видів, що об'єднані в 10 тис. родів і 325 родин, і однодольні — 60 тис. видів, 3 тис. родів, 65 родин. Обидва класи розвивались у крейдовому періоді мезозойської ери. Сучасні систематики вважають, що однодольні виникли від дводольних, відділившись на ранніх етапах еволюції як самостійна гілка. Потім обидва класи розвивались паралельно і незалежно один від одного.
Основні характерні ознаки цих класів наведені в табл. 1, з якої видно, що між ними є чіткі відмінності. Проте можливі винятки, тому для розпізнавання класів потрібен комплекс ознак.
Таблиця 1. Характерні ознаки класів однодольних і дводольних
|
Орган, процес |
Дводольні |
Однодольні |
|
Насіння |
Зародок з двома сім'ядолями |
Зародок з однією сім'ядолею |
|
Коренева система |
Стрижнева |
Мичкувата |
|
Стебло |
Дерев'янисте, трав'янисте, провідні пучки з камбієм, розміщені правильним колом у стеблі |
Трав'янисте (рідко дерев'янисте), провідні пучки без камбію, розкидані по стеблу |
|
Листок |
Простий або складний, цілокраій або надрізаний |
Простий, цілокраій |
|
Жилкування |
Сітчасте |
Паралельне або дугове |
|
Квітка |
Чотири, п'ятичленна |
Тричленна |
|
Запилення |
Комахами (здебільшого) |
Вітром (здебільшого) |
Класи дводольних і однодольних поділяють на порядки, а їх, у свою чергу, на родини. Більшість представників, що мають велике практичне значення, належать до родин хрестоцвітих (капустяних), розоцвітих (розових), бобових, пасльонових, складноцвітих (айстрових) з класу дводольних; злакових і лілійних з класу однодольних.
