Гриби — окреме царство організмів. На планеті налічують близько 100 тис. видів грибів. Їх вегетативне тіло називають міцелій (від гр. мікос — гриб), або грибниця. Деякі гриби мають тіло, що складається з однієї клітини (або навіть неклітинне), інші —з багатьох клітин. Грибницю багато-клітинного гриба утворюють нитчасті гіфи; тісне переплетення гіфів над поверхнею ґрунту утворює плодове тіло, часто у вигляді шапинки (сироїжки, опеньки, мухомори, білий гриб, підберезники тощо). Клітини грибів містять одне або кілька ядер і ніколи не містять хлорофілу. Тому гриби не здатні до фотосинтезу та живляться готовими органічними речовинами.
Переважна більшість усіх видів грибів — сапротрофи, вони живляться органічною речовиною решток організмів. Гриби-паразити живуть переважно на рослинах (близько 10 тис. видів), рідше на тваринах (близько 300 видів). Деякі оселяються на поверхні, інші — у тілі свого хазяїна, чим спричиняють тяжкі захворювання. Багато видів грибів вступають у взаємовигідне співжиття з вищими рослинами та водоростями (утворюють лишайники). У клітинах грибів є вакуоля з клітинним соком; запасають вони глікоген (речовина, подібна до крохмалю) і олії.
Клітинна оболонка грибів складається з різних речовин, зокрема хітину, рідше целюлози. Хітин посилює міцність та стійкість клітинної оболонки до впливу різних хімічних речовин.
Розмножуються гриби статевим, нестатевим і вегетативним способами. Вегетативне розмноження відбувається шматочками міцелію, брунькуванням та ін. При нестатевому розмноженні спори утворюються в спорангіях, на поверхні конідій. Під час статевого розмноження вищих грибів утворюються аскоспори та базидіоспори.
Нижчі гриби не утворюють плодових тіл, гіфи міцелію одноклітинні, хоча бувають дуже розгалужені (мукор). Серед цих грибів є сапротрофи та паразити. Паразитичні гриби завдають шкоду: ольпідій капустяний викликає хворобу — чорна ніжка на розсаді та молодих рослинах капусти; синхітрій — викликає ракове захворювання на бульбах картоплі; фіто-фтора — паразитує на багатьох рослинах: листках картоплі, листках іплодах помідорів тощо. Мукор, або головчаста цвіль, — сапротроф, часто оселяється на харчових продуктах (на хлібі), іноді на поверхні ґрунту. Пухнастий плівчастий сіруватий, іноді білий, наліт з часом чорніє — це на одноклітинному дуже розгалуженому, нитчастому міцелії утворюються кулясті спорангії з великою кількістю спор. Мукор завдає шкоди харчовим продуктам, але в природі він відіграє позитивну роль — розкладає органічні рештки.
У вищих грибів багатоклітинний розгалужений міцелій, тільки дріжджі мають мікроскопічний одноклітинний міцелій, що при брунькуванні утворює ланцюжки з клітин, які розсипаються на окремі клітини. Вони живуть на поверхні рослин у різноманітних цукристих рідинах. Цю їх властивість використовують ухлібопеченні, пивоварінні та ін.
Пеніцил — один з пліснявих грибів, має міцелій, розділений перегородками на окремі клітини. Зустрічається на харчових продуктах у вигляді зелених або блакитних плівок. Спори утворюються на конідіях, розташованих над субстратом, і мають вигляд китичок. З цих грибів отримують анти-біотики, які застосовуються в медицині.
Шапинкові гриби утворюють плодове тіло у вигляді шапинки — це щільне переплетення гіфів. Зверху шапинка вкрита шкіркою, часто яскравих кольорів. Знизу шапинки є особливий шар, де розвиваються спори — він буває у вигляді пластинок (сироїжки, печериці, опеньки, мухомори) і сита, складеного з трубочок (білий гриб, підосичник).
Часто гриби вступають у симбіоз (вигідне обом співжиття) з коренями рослин, утворюючи грибокорінь, або мікоризу. Це відтворено в назвах деяких грибів:підосичник, підберезник. Серед шапинкових багато їстівних грибів — білий гриб, маслюк, печериця, груздь, опеньок, лисички, сироїжки, та є й отруйні, навіть смертельно отруйні — бліда поганка, мухомори, несправжній опеньок сірчано-жовтий ідеякі інші.
Гриби-паразити викликають захворювання рослин, тварин і людини. Дерева іноді уражаються трутовими грибами, копитоподібне плодове тіло яких можна побачити на стовбурі дерев. Спори розвиваються знизу, розносяться вітром чи комахами. Коли потрапляють у тріщини кори або на злам гілок, то проростають углиб рослини-хазяїна ігрибниця розростається в його тілі. Якийсь час гриб-паразит залишається непомітним, використовуючи поживні речовини з рослини. Лише згодом плодові тіла з’являються на стовбурі дерева. Гриб руйнує рослину і спричиняє її передчасну загибель. Велику шкоду господарству наносять сажкові та іржасті гриби. Рослина (часто злак), на якій розвивається сажковий гриб, покривається великою кількістю спор чорного кольору (замість зернівок), що нагадує головешку. Іржасті гриби паразитують на різних рослинах (інколи мають двох господарів). На вражених грибом листках та стеблі з’являються бурі плями, що нагадують іржу (в них знаходяться спори).
