пользователей: 21211
предметов: 10450
вопросов: 177346
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Звукопис та звуконаслідування. Види звукових повторів.

звуконаслідування (ономатопея) – це імітація засобами мови різних позамовних звукових явищ.

Поширеною функцією зв.повторів є виділення ключових слів, тем, мотивів.

Звукова організація вірша (у всякому випадку в поезіях на дальнії індоєвропейських мовах) визначають звучанням ключового за смислом слова, звуком якого повторювались у багатьох словах тексту

Звукопис – система звукового інструментування, спрямована на створення звукового образу.

 

Осн принципом фоніки є звуковий повтор:

- Алітерація  (лат .  ad  —  до,  littera  — літера)  — стилістичний  прийом,  який  полягає  у  повторенні  однорідних  приголосних задля підвищення інтонаційної виразності вірша,  для  емоційного  поглиблення  його  смислового  зв’язку 

- Асонанс ( франц. assonare, від лат. аssоnо — звучу до ладу) —  1) концентроване повторення голосних звуків у поетичному  рядку  чи  строфі,  яке  витворює  ефект  милозвуччя  (Оксана Лятуринська:  «Було  червоне поле бою»)  що набуває  особливого змісту у поєднанні  з алітерацією  (П.  Тичина:  «О   панно Інно, панно Ін н о »); 2) у віршознавстві — неточна рима,  побудована  на  суголоссі  комплексів  наголошених  голосних  або  наголошених  складів,  дарма  що  закінчення  римованих  слів  можуть  не  збігатися.

звуковий паралелізм:

-Анафора  ( грец. anaphora, букв. —  піднесення) —  єдинопочаток;  одна  з  риторичних  фігур;  вживаний  на  початку  віршових рядків звуковий,  лексичний повтор чи повторення  протягом цілого твору або його частини синтаксичних,  строфічних структур.  Як стилістичний прийом градації А .  подеколи  близька  до  анаколуфа.

- Епіфора ( грец. epiphora — перенесення, повторення) —  стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукосполучень, словосполучень наприкінці віршо­вих рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі.

- Кільце — композиційна фігура у віршованому творі,  що полягає у повторенні звуків, лексем, строф тощо, коли немовби змикаються анафора та епіфора .

 

Існують інші форми звукопису:

-Ономатопея  (грец.  onomatopia  —  звуконаслідування )  — імітація засобами  мови різних позамовних  звукових  явищ  (дзижчати,  гавкати,  кудкудакати,  туркотіти  тощо).  Прямий вияв О. як зв’язку звучання і його змісту спостерігається в казках, загадках, скоромовках, наприклад:  «Кум-ку-ма, бузька нема, а ми тому раді-раді...».

Поширеною ф-єю зв повторень є виділення ключових слів, тем та мотивів.

Фернанд де Соссюр: звукова організація вірша( у всякому випадку в поезіях на давньо-індоєвропейських мовах) визначалось звучанням ключового за смислом слова, звуки якого повторювались у багатьох словах тексту.

 


хиты: 1432
рейтинг:+1
Гуманитарные науки
литература
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь